Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем працівника лісу! Цього року в нас особлива дата – 60 літ створення Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства – великого державного механізму, який за час свого існування вивів лісову галузь Волині на новий рівень, примноживши зелені багатства краю. Хочу висловити особливу подяку та низько вклонитися ветеранам галузі, які свого часу доклали чимало зусиль та енергії для збереження та поповнення лісових багатств Волині, за мудрість та професіоналізм, який вони передали наступним поколінням лісівників. Адже саме лісівник несе почесну місію охоронця найбільшого природного багатства, цілого світу, наповненого життям, – лісу. Волинські лісівники професійно виконують св
... Читати далі »
Від щирого серця вітаю вас із нашим професійним святом – Днем працівника лісу! Я глибоко переконаний, що це свято не лише для багатотисячного колективу лісівників України, а й для кожного, хто з любов’ю і повагою ставиться до лісу. Представники лісової галузі України – це фахівці високої кваліфікації, віддані своїй справі люди. Руками лісівників щороку створюються сотні тисяч гектарів нових насаджень, чим підвищується екологічний, ресурсний, економічний та соціальний потенціал зеленого багатства України. Щодня кожен із вас цілеспрямовано працює над виконанням планів лісогосподарських заходів із догляду за лісами, охороняє їх від пожеж, незаконних рубок, браконьєрського полювання тощо. ... Читати далі »
У своєму щільному графіку Президент України віднайшов день, аби здійснити робочу поїздку у Волинську область. 12 вересня Віктор Янукович побував у Луцьку.
На Волинь потрапив із третьої спроби, – пожартував Віктор Федорович. – Сьогодні також були грозові хмари, але західна Україна зустріла сонячно. Під час робочої поїздки у Волинську область Президента України супроводжували керівники центральних органів виконавчої влади. Віктор Янукович провів нараду з адміністративно-господарським активом краю, у якій взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Юрій Бойко, міністр фінансів України Юрій Колобов, міністр економічного розвитку та торгівлі Ігор Прасолов, міністр охорони здоров’я Раїса Бо
... Читати далі »
13-14 вересня на Волині з робочим візитом перебував голова Держагентства лісових ресурсів України Віктор Сівець. Напередодні свята працівників лісу урочисто відкрили дві лісові дороги, «Лісовичок», а молодим сім’ям лісівників вручили ключі від нових помешкань.
Крім того, Віктор Сівець узяв участь в урочистостях із нагоди Дня працівника лісу, привітав волинських лісівників та вручив державні нагороди.
Пріоритетним напрямком діяльності Держагентства лісових ресурсів України є покращення лісової інфраструктури, зокрема будівництво, ремонт та реконструкція лісових доріг. Волинські лісівники впевнено продовжують добру традицію – щорічно зда
... Читати далі »
Щиро вітаю усіх, хто присвятив своє життя лісу, з професійним святом – Днем працівника лісу. Ліс – наше найбільше природне багатство, запорука екологічної безпеки, основа економічної стабільності країни. Люди, які стоять на сторожі гармонії і порядку в лісовому господарстві, справедливо заслуговують великої поваги. Волинські лісівники відповідально ставляться до справи комплексного і раціонального використання лісових ресурсів, а також забезпечують дбайливе ведення лісового і мисливського господарства на теренах нашого краю. Від усіх депутатів Волинської обласної ради та від себе особисто дякую за вашу нелегку працю, бажаю пошани від людей, успіхів у роботі, міцного здоров’я, добробуту та злагоди вашим родинам!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівника лісу. Це свято всіх людей, відданих своїй професії та рідній природі. Примножуючи своєю невтомною і наполегливою працею лісовий фонд Волині й України загалом, ви забезпечуєте надійний захист земельних угідь, поліпшуєте екологічний стан довкілля, нарощуєте випуск продукції лісового господарства. Не варто забувати, що турбота і збереження лісу – природного національного скарбу – наш спільний обов’язок, а не тільки завдання лісівників. У день професійного свята працівників лісу вітаю всіх, хто своєю працею і турботою сприяє примноженню лісових багатств, просто любить, береже та рятує ліс. Велика вдячність вам, шановні працівники й ветерани лісового господарства, за нев
... Читати далі »
Цього року у лісівників Волині подвійне свято. Разом із відзначенням Дня працівника лісу минає 60 років із того часу, як було засноване Волинське обласне управління лісового господарства. Тож варто згадати і проаналізувати цей солідний проміжок в історії лісової галузі Волині. Першим прийняв естафету Дмитро Телішевський, потім начальником управління став Анатолій Голік, і вже понад 10 років лісову галузь Волині очолює Богдан Колісник. Тисячна армія лісівників під їхнім керівництвом працювала і працює з любов’ю до лісу. Сьогоднішній начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства любить повторювати: «Добре це чи погано, але світ влаштований так, що людину цінують за вчинки. Не за те, що вона може чи змогла б, а за те, що вже зроблено». А зроблено багато…
Двоповерхова споруда Маневицького лісництва, що на околиці селища, вражає. Швидше, не сама будівля, а те, що навколо неї, – такий собі міні-дендропарк, своєрідна алея на площі 0,6 га, де поряд зі звичними для нас деревами ростуть і такі, назви яких багато читачів почують чи не вперше: сумах пухнастий, ялина колюча, туя звичайна, самшит вічнозелений, лавсона кипарисова, дуб червоний, кизил чоловічий, айва японська… Тут облюбували місце для пам’ятних фото подружні пари району. Закладався і доглядався цей парк під чуйним керівництвом колишнього лісничого цього лісництва Кіндрата Васильовича Поліщука.
Наближаюся до його оселі, що на одній із затишних вуличок районного центру, заходжу на подвір’я. До речі, ось і він сам. В усій постаті відчувається впевненість і якась
... Читати далі »
Вже не вперше ловлю себе на думці, що найскладніше розповідати про людину, котру дуже добре знаєш та розумієш. Здається, усе її життя можна розкласти, ніби дольки яблучка на тарілочці. Та серед пишнослів’я так важко загубитися, не сказавши головного...
Озираюся довкола – і бачу ліс, який зростав разом зі мною і який ми з дідусем Адамом Дмитруком об’їжджали стареньким службовим автомобілем від краю і до краю лісництва кілька разів на рік. Нахиляюся до кожного деревця, кущика, яких більше ста порід у дендрарії, – праці мого улюбленого лісівника. Схиляю в повазі голову перед талантом автора, який створив унікальну шишкосушарку на базі Дубечненського (тоді Кримненського) лісництва у 1963 р. Саме вона стала тим наріжним каменем у житті майстра, за що дідусеві було присвоєно звання заслуженого лісово
... Читати далі »
Якою би популярною не була фотографія сьогодні, завжди знайдуться ті, чиї роботи вирізнятимуться ексклюзивним почерком та вираженням свого світогляду. Дивуватися й відкривати нове, зокрема у цій сфері, можна перманентно.
Спробую познайомити вас із досить харизматичною людиною, творчість якої, повірте, вражає креативом, нестандартним підходом та баченням ракурсів і… не тільки цим. Коли вперше переглядала роботи співрозмовника, мимоволі щиро випалила (може, це й не дуже етично, але вийшов непоганий комплімент): «Тобі точно 23?». Адже, як на мене, щоб творити подібні дива у такому порівняно молодому віці, без таланту точно не обійтися. ... Читати далі »
Совсем недавно с попутным ветром меня вновь занесло в любимую Балаклаву: туда, где яхты белыми чайками качаются на легкой волне, струится к морю неповторимыми изгибами бухта, бегут вдоль берега неподражаемые – средиземноморские что ли – улочки, и высится над всем этим словно вышедшая из книг Толкиена крепость. Хотя, если на чистоту, Балаклаву солнечную, летнюю, полную туристов, шумную, пахнущую жареной рыбой и соляркой, я люблю не так сильно, как Балаклаву зимнюю или осенне-весеннюю, изредка припорошенную снегом, чаще умытую дождем и напоенную свежими морскими ветрами. До чего же хорошо осенью или весной бродить по ее пустынной набережной с зонтиком и слушать, как лодки на привязи стучатся друг о друга…
Балаклава – населенный пункт на юго-западном побережье
... Читати далі »
Гортаючи сторінки глянцю, переглядаючи варіації пейзажних фото в Інтернеті, мене завжди чомусь вабили зображення смарагдових водяних вкраплень у долинах гір. Зеленкуваті гірські озера чи ставки створюють образ чогось недосяжного. Хочеться заплющити очі – і вмить опинитися там наяву.
А ще якось доречно натрапила на цитату з роману Теодора Драйзера «Сестра Керрі»: «Якщо не говорити про любов, найбільше радості і втіхи приносять нам подорожі. Все нове здається нам чомусь дуже важливим, і розум лише відображає сприйняття наших почуттів, поступається напливу вражень. В дорозі можна забути коханого, горе, відігнати від себе привид смерті. У простій фразі «я їду» криється цілий світ почуттів». Що
... Читати далі »
Запитання досить складне, адже птахи, крім видимого ззовні оперення, мають ще чимало пір’їн під сподом. Загалом у птахів виділяють три основних типи оперення. Пухові пера, розташовані найближче до шкірного покриву, які утримують тепло організму. Фактично птахи живуть під периною або, якщо згадати, як ми застосовуємо пір’я для власної користі, під пуховою ковдрою. Пухове оперення надзвичайно м’яке й пухнасте. Каченята і пташенята багатьох видів повністю вкриті пушком, а водоплавні птахи, які ведуть водний спосіб життя, утримують більше тепла, ніж будь-які інші групи птахів, ізолюючи його саме пуховим оперенням.
Контурні пера покривають усі зовнішні ділянки тіла, перекриваючи одне одного, і виконують низку важливих функцій. Вони підтримують тепло, забезпечують водонепроникні
... Читати далі »
Поліщуки, котрі віддавна господарюють у краї озер, річок та боліт, виробили цілісну систему звичаїв, обрядів, вірувань, поводження, аби вистояти в нелегких умовах. Найперше – навчилися жити за законами природовідповідності, тобто в гармонії з навколишнім світом. Досконало вивчили рослинний і тваринний світ, зміни, які тут відбуваються упродовж року і років, щоб уміло використовувати їх у своїй життєдіяльності. Ці багатовікові спостереження лягли в основу народного календаря – що? де? коли? як? За орієнтир взяли релігійні свята.
Як вважають на Поліссі, два осінні празники Відсічення Чесної Голови Івана Хрестителя (11 вересня за н. ст.), який тут має назви Головостаттє, Головостениє, та Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Г
... Читати далі »
Цей дивовижний знімок зробив 35-річний Петер Браннон під час своєї поїздки в Делрей-Біч, що у Флориді (США).
Чоловік фотографував птахів і помітив, як один із них схопив своїм довгим дзьобом щось у траві. Петер навів об’єктив і побачив, що то – чапля, яка зловила невелику змію. Здавалося б, ще кілька секунд – і чапля з’їсть свою здобич, проте змія виявилася впертою. Здобич зовсім не хотіла ставати здобиччю. Тому наступної миті змія відважилася на рішення, завдяки якому могла зберегти своє життя: вона обвилася кільцями навколо дзьоба чаплі, тим самим не дозволяючи птахові розкрити його і приступити до трапези. На жаль, сутичка була нерівною – і через 15 хв. сили покинули змію. Її хватка ослабла, а птаха, миттєво звільн
... Читати далі »
Шведський готель Treehotel – найкращий варіант здійснення дитячих мрій. Уявляєте, тут, на деревах посеред лісу, можна жити з повним комфортом!
Treehotel розташований у сосновому лісі недалеко від містечка Харадс, що на півночі Швеції. Ідея створення такого готелю – еко-туризм вищого класу, що дозволяє комфортно відпочити на лоні природи від стресів великого міста. Його девіз – почувайся вільним на дереві. Готель відкритий увесь рік і, крім відпочинку, пропонує всілякі види активності: велосипедні і піші прогулянки, верхову їзду, риболовлю і каякінг на річці Луле, що протікає неподалік. У цьому комплексі є п’ять ексклюзивних номерів з оригінальним дизайном та освітленням, які «висять» на відстані 4-6 м над землею. Ма
... Читати далі »
У рамках свого проекту «Tree Spirits» американський скульптор Кіт Дженнінгс вирізає на стовбурах дерев мудрі і спокійні обличчя, що належать, як він стверджує, лісовим духам. Художник таким чином хоче налагодити спілкування між людьми і живою природою. Проекту «Tree Spirits» уже більше тридцяти років. Першу роботу Дженнінгс виконав ще в 1982 р. Кіт стверджує, що кожне обличчя, вирізане ним на дереві, – це портрет конкретної рослини. На виконання однієї роботи художнику потрібно від двох до чотирьох днів. – Нічого не можу з собою вдіяти, – говорить автор. – Дерево розмовляє зі мною.
Підготувала Анна КРАВЕЦЬ Фото із сайта www.treespirits.net
Австралійський фотограф Лінкольн Харрісон (Lincoln Harrison) провів виснажливу ніч на озері Еппалок від заходу сонця до світанку з метою фіксації траєкторії руху зірок при використанні довгої витримки. Завдяки цьому затвор об’єктива відкривається і вбирає все світло протягом довгого періоду часу. П’ятнадцять годин на холоді у малонаселеній місцевості Австралії принесли свої плоди – завдяки ідейній та виснажливій праці фотографа можна насолоджуватися незвичними знімками зоряного неба. На перший погляд, кольорові вихори на фото можуть здатися результатом комп’ютерної графіки або несправної роботи камери. Насправді ж ці візерунки утворилися внаслідок обертання Землі, що і створило враження зірок, які рухаються небом.
У Генрі Девіда Торо є книга, що поєднує аспекти духовних пошуків, цінності природи та цілого пласту таємничих відкриттів щодо виживання у подібних умовах. «Уолден, або Життя в лісі» – так вона називається. Та для початку – кілька слів про автора.
Генрі Девід Торо (1817-1862 рр.) – американський письменник, мислитель, суспільний діяч. Був він і натуралістом – боровся за охорону природи. У 1845-1847 рр. Торо жив у лісі, на березі Уолденського ставу (недалеко від Конкорду, штат Массачусетс) у хатині, яку сам собі побудував, та самостійно забезпечував себе всім необхідним для життя. Цей експеримент із виживання він описав у вже згадуваній книзі. Крім того, ділиться своїми міркуваннями про сенс буття і найбільш раціональний спосіб поєднання духовної діяльності з забезпеченням необхідних матеріал
... Читати далі »
Серед грибного різноманіття мені завжди найбільше імпонували гриби-зонтики. Пригадую, як у дитинстві, коли мама поверталася з її улюбленого тихого полювання, я завжди запитувала: «А зонтики є?». Як чула ствердну відповідь – радості не було меж, адже то такий делікатес. Французьких трюфелів не доводилося куштувати, але мамині «відбивні» з парасольок завжди вдало підходили на таку унікальну роль…
Загалом існує кілька видів цього гриба. Найбільш поширені: гриб-зонтик дівочий, гриб-зонтик червоніючий, гриб-зонтик великий строкатий. Для любителів тихого полювання і не тільки наведемо нижче основні їхні характеристики та особливості – зі смачним завершенням. Гриб-зонтик дівочий – має білу кулясту яйцеп
... Читати далі »
Родина крушинові (Rhamnaceae R. Br). Нараховує близько 60 родів і понад 900 видів. Значна кількість росте у субтропічних і тропічному поясах усіх континентів. Окремі з них сягають полярного кола. В Україні є вісім видів із чотирьох родів.
Лето всегда ускользает быстро. Не успели оглянуться, как осень вступила в свои права. О наступлении золотого сезона напоминают прохладные дни и все более ранние вечера, а еще – заполнившие прилавки рынков и супермаркетов грозди свежего винограда, впитавшего, кажется, само солнце юга и занимающего, пожалуй, одно из первых мест в списке лучших даров конца лета – первой половины осени. Воспетый в стихах и медицинских трактатах, способный утолять голод, дарить наслаждение эстету и гурману, умеющий лечить болезни... О целебных свойствах винограда, а также правилах лечения самой вкусной природной таблеткой наш сегодняшний разговор. Лекарство не всегда должно быть горьким.
С этой солнечной ягодой человек знаком давно: в Египте и Америке виноград стали возделывать примерн
... Читати далі »
Господиня Осінь починає збирати щедрі дари природи, щоб віддячити людям за їхню працю, натхнення і добро. Квіти, трави і плоди осені акумулюють у собі цілющі сили, поживні речовини й енергію сонця, які будуть підтримувати здоров’я і сили птахів, тварин і людей аж до нового врожаю. Поетичним символом цієї щирості й краси стародавні мудреці зробили калину. Вона уособлює єдність людини й природи, їхній взаємозв’язок і глибинну сутність. В образі калини поєдналися духовність, краса і користь, розкоші зрілості, досвід надбання і легкий смуток за порою цвітіння. Місяць калини – час перших підсумків, визначення цінностей, можливість виправити помилки і не наробити нових. Цей проміжок часу призначений для пізнання проявів законів буття через оцінювання їхніх плодів – солодких чи гірких.
Настав дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено. Високе голубе небо і тепла погожа днина, та ночі вже прохолодні і бувають вранішні заморозки. Основний урожай дбайливо зібрано в комори, та на галявинах, деревах і кущах ще залишилося доволі смачних ласощів. Чого варті самі лише цілюща запашна вереснева малина і надзвичайно корисна обліпиха! Харчова комора лісу поповнюється журавлиною, горобиною, білими грибами, сироїжками, печерицями, опеньками та рижиками. Вересень щедро розмальовує листя дерев у жовтий, оранжевий та червоний.
У вересні цвіте вічнозелена та однойменна із місяцем рослина – верес. Він росте у сухих і вологих піщаних місцях, більше – в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, лісових луках, при дорогах, у нечорноземній смузі, рідше – у чорноземній. Ще в давнину наші предки помітили дивовижні властивості вересу. Відварами лікують нервові, психічні та серцеві розлади. Також верес допомагає позбутися хвороби нирок, сечового та жовчного міхура, підшлункової залози. Це дуже добрий осінній медонос, який часто дає продуктивний взяток. У теплу і недощову погоду з великих масивів цієї рослини одна бджолина сім’я збирає по 8-25 кг меду. У маловрожайні на сіно роки верес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Кормові властивості вересу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину.
Уродженка тропічної та субтропічної Африки, диня завжди підкорювала серця гурманів. Ще у давнину дикорослу диню достойно оцінили за її смак. Відомо, що плоди дині приносили в Єгипті в дар богам, а у Вавилоні їм приписували божественну властивість зберігати в собі Світло.
Пізніше землероби Північної Індії та Середньої Азії почали вирощувати культурні сорти дині. Цей ароматний і яскравий плід сподобався королям – і вони стали вишуканими ласощами при дворі. У нас її вирощують у південних районах країни. Серпень-вересень – місяці активного збору врожаю дині.
На календарі – вересень, природа вже не тішить нас спекотними днями. А ще не так давно розпечене повітря пробуджувало спрагу у всього живого. Тоді вдалося сфотографувати спроби голуба напитися із міського фонтанчика. Жадібно ковтаючи воду, крилатий навіть посміхнувся.
Здається, для каштанів стало звичною справою – повторювати нове життя восени. Початок вересня, усе живе начебто має готуватися до фази сну, а тут, бачте, забуяв цвіт. Розпустилися ніжні свічки, ні в кого не запитуючи, пора для того чи ні... Природні аномалії стали перетворюватися у звичні процеси. Коли у вересні 2010-го вперше побачила подібне чудо, – здивувалася. А тепер тільки подумала: «Знову каштани зацвіли...»
Цьогорічна весна, така довгоочікувана і розкішна, подарувала відчуття невимовної радості, бажання насолоджуватися несказанною красою довкілля, піднятися увись разом із птахами, що повернулися з-за моря, і летіти над рідною землею, яка прибралася у розкішні зелені шати та манить до себе. І тут мимоволі подумаєш: Бог любить землю, бо не шкодує для неї ні краси, ні багатства, ні розкоші…
Після занять у школі біжу лісовою стежиною до дідуся та бабусі садити картоплю. У весняному лісі – справжнісінький рай. Розквітла черемха п’янить неймовірними ароматами, а на горбочку край дороги дика груша прибралась у весільні шати і милується собою. На знайомій галявині розцвіли ніжні конвалії – найскромніші квіти землі.
Всі полюбляють солодощі, навіть ми, лісовички. Але матусям, перш ніж дозволити малюкові поласувати цукерочкою, варто знати, що солодощі за рівнем шкідливості для організму дитини поділяються на групи.
Найгірше впливають льодяники і смоктальні цукерки на паличках. Друге місце за негативністю – у жувальних цукерок, ірису або звичайної карамелі. Потім іде здоба, звичайно ж, солодка (булочки, пончики, торти). Але, як не дивно, шоколадку, котра не має начинки, сміливо можна запропонувати малюкові. Тому що шоколад має властивість швидкого розчинення в роті людини і не залишається на зубах. Чорний шоколад містить менше калорій, ніж інші солодкі представники цього продукту. До категорії «нешкідливі солодощі» належить також натуральний мармелад, зефір і мед. Смакуйте з користю, любі дітки.
Цього року у лісівників Волині подвійне свято. Разом із відзначенням Дня працівника лісу минає 60 років із того часу, як було засноване Волинське обласне управління лісового господарства. Тож варто згадати і проаналізувати цей солідний проміжок в історії лісової галузі Волині. 
Вже не вперше ловлю себе на думці, що найскладніше розповідати про людину, котру дуже добре знаєш та розумієш. Здається, усе її життя можна розкласти, ніби дольки яблучка на тарілочці. Та серед пишнослів’я так важко загубитися, не сказавши головного...
Поліщуки, котрі віддавна господарюють у краї озер, річок та боліт, виробили цілісну систему звичаїв, обрядів, вірувань, поводження, аби вистояти в нелегких умовах. Найперше – навчилися жити за законами природовідповідності, тобто в гармонії з навколишнім світом. Досконало вивчили рослинний і тваринний світ, зміни, які тут відбуваються упродовж року і років, щоб уміло використовувати їх у своїй життєдіяльності. Ці багатовікові спостереження лягли в основу народного календаря – що? де? коли? як? За орієнтир взяли релігійні свята.
Treehotel розташований у сосновому лісі недалеко від містечка Харадс, що на півночі Швеції. Ідея створення такого готелю – еко-туризм вищого класу, що дозволяє комфортно відпочити на лоні природи від стресів великого міста. Його девіз – почувайся вільним на дереві. Готель відкритий увесь рік і, крім відпочинку, пропонує всілякі види активності: велосипедні і піші прогулянки, верхову їзду, риболовлю і каякінг на річці Луле, що протікає неподалік.
У рамках свого проекту «Tree Spirits» американський скульптор Кіт Дженнінгс вирізає на стовбурах дерев мудрі і спокійні обличчя, що належать, як він стверджує, лісовим духам. Художник таким чином хоче налагодити спілкування між людьми і живою природою.
Австралійський фотограф Лінкольн Харрісон (Lincoln Harrison) провів виснажливу ніч на озері Еппалок від заходу сонця до світанку з метою фіксації траєкторії руху зірок при використанні довгої витримки. Завдяки цьому затвор об’єктива відкривається і вбирає все світло протягом довгого періоду часу. 
У Генрі Девіда Торо є книга, що поєднує аспекти духовних пошуків, цінності природи та цілого пласту таємничих відкриттів щодо виживання у подібних умовах. «Уолден, або Життя в лісі» – так вона називається. Та для початку – кілька слів про автора.
Родина крушинові (Rhamnaceae R. Br). Нараховує близько 60 родів і понад 900 видів. Значна кількість росте у субтропічних і тропічному поясах усіх континентів. Окремі з них сягають полярного кола. В Україні є вісім видів із чотирьох родів.
Господиня Осінь починає збирати щедрі дари природи, щоб віддячити людям за їхню працю, натхнення і добро. Квіти, трави і плоди осені акумулюють у собі цілющі сили, поживні речовини й енергію сонця, які будуть підтримувати здоров’я і сили птахів, тварин і людей аж до нового врожаю.
Настав дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено. Високе голубе небо і тепла погожа днина, та ночі вже прохолодні і бувають вранішні заморозки. Основний урожай дбайливо зібрано в комори, та на галявинах, деревах і кущах ще залишилося доволі смачних ласощів. Чого варті самі лише цілюща запашна вереснева малина і надзвичайно корисна обліпиха! Харчова комора лісу поповнюється журавлиною, горобиною, білими грибами, сироїжками, печерицями, опеньками та рижиками.
У вересні цвіте вічнозелена та однойменна із місяцем рослина – верес. Він росте у сухих і вологих піщаних місцях, більше – в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, лісових луках, при дорогах, у нечорноземній смузі, рідше – у чорноземній.
На календарі – вересень, природа вже не тішить нас спекотними днями. А ще не так давно розпечене повітря пробуджувало спрагу у всього живого. Тоді вдалося сфотографувати спроби голуба напитися із міського фонтанчика. Жадібно ковтаючи воду, крилатий навіть посміхнувся.
Здається, для каштанів стало звичною справою – повторювати нове життя восени. Початок вересня, усе живе начебто має готуватися до фази сну, а тут, бачте, забуяв цвіт. Розпустилися ніжні свічки, ні в кого не запитуючи, пора для того чи ні...
Всі полюбляють солодощі, навіть ми, лісовички. Але матусям, перш ніж дозволити малюкові поласувати цукерочкою, варто знати, що солодощі за рівнем шкідливості для організму дитини поділяються на групи.
