Одним із важливих компонентів недеревних ресурсів лісу є їстівні гриби. Нормативно-технічні документи України рекомендують заготовляти та використовувати в харчуванні близько 50 їх видів, однак на практиці ця кількість скорочується до 10-15. У зв’язку з цим виникає необхідність перегляду норм заготівлі та видового складу грибів, а також вивчення нових – перспективних із точку зору поширення, стійкості до антропогенних факторів, харчової цінності тощо. Одним із таких перспективних видів можна вважати гриби роду Russula S.F.Gray, тобто сироїжки. Лісівничо-екологічним особливостям зростання грибів цього роду в умовах Прикарпаття присвятив своє дослідження кандидат сільськогосподарських наук, викладач Національного лісотехнічного університету України Тарас Колодій.
Відомо, що ліс – найпотужніший і найефективніший фактор захисту й очищення атмосфери, води і ґрунту від забруднень, а вислів «Ліс – зелені легені нашої планети» давно став крилатим. Але з чого ж починається цей природоочисний «механізм»? Лісівники дають вичерпну відповідь: звичайно, з насіння.
– Відновлення лісових насаджень, зокрема хвойних, неможливе без заготівлі достатньої кількості якісного насіння, – говорить головний лісничий державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» Андрій Яцина. – Тому одним із важливих напрямів роботи лісогосподарських підприємств Волинського ОУЛМГ, і Ківерцівського лісгоспу зокрема, – є збір та отримання якісного сортового лісового насіння. – Загалом процес заготі
... Читати далі »
Береза повисла (Betula pendula Roth). Інші офіційні назви – береза бородавчаста, береза біла. Народні назви – береза біла, берест білий.
Російські назви – береза повислая, береза бородавчатая.
У рослинному світі України проростає 9 видів роду Береза (Betula L.). Береза – одна з найбільш поширених деревних порід у Північній півкулі нашої планети, росте від субтропіків аж до тундри, добре переносить тепло і сильні морози. Найбільш поширені види берези в лісовій зоні помірного поясу. Ця рослина завжди першою заселяє лісосіки та згарища і навіть не потребує (зокрема в умовах Полі
... Читати далі »
Братики. Саме так мої краяни називають фіалку триколірну. А ще ця лікарська рослина йменується як братки трибарвні, братки триколірні, брат-і-сестра, в медицині – Viola tricolor.
Квітка й справді триколірна: пелюстки її вгорі темно-сині або фіолетові, внизу – жовті, по боках – світлі, іноді білі, чим і відрізняється від фіалки запашної, всі пелюстки якої – фіолетові. Відмінність ще й у тому, що вона не має фіалкового запаху.
Ростуть братки трибарвні у лісах, між кущами, нерідко сусідять із фіалкою запашною. Трапляються й на полях, перелогах та на пагорбах. Найбільш поширені в північних районах нашої країни, в Курській області Росії. ... Читати далі »
У Гадяцькому лісгоспі, що на Полтавщині, вирощують рослини, які мають вдале поєднання краси та користі. Одна з таких – магонія.
Магонія падуболиста – Mahonia aquifolia – вічнозелений кущ сімейства барбарисових заввишки до 1,5 м. У ній дійсно є щось від звичного нам барбарису. Квітки такі ж жовті і дзвоникоподібні, але зібрані у більш розложисті, щільні, багатоквіткові кисті. Ягоди темно-сині, майже чорні, округло-довгасті, завдовжки до 1 см, із сизуватим матовим нальотом. Листя у магонії непарноперисте, складається з 5-9 шкірястих, жорстких колючозубчастих на кінчиках листочків, завдовжки до 6-8 см. Хоча рослина належить до гарно квітучих кущів, головною її декоративною цінністю все-таки варто вважати листя. Завдяки темно-зеленому лаковому блиску воно декоративне цілий рік, але двічі
... Читати далі »
Братики. Саме так мої краяни називають фіалку триколірну. А ще ця лікарська рослина йменується як братки трибарвні, братки триколірні, брат-і-сестра, в медицині – Viola tricolor.
