Качка в рукаві,
фарширована овочами
Інгредієнти: качка – 1 шт. (близько 1,5 кг);
печериці (можна брати й інші гриби) – 250 г;
картопля – 300 г; перець солодкий – 1 шт.;
цибулина (велика) – 1 шт.; морква – 1 шт.;
рослинна олія; сіль, перець – за смаком.
Спосіб приготування:
Спочатку необхідно промити качину тушку і обсушити її. Потім ретельно натерти спеціями та залишити на годину при кімнатній температурі.
Тим часом промиваємо овочі, нарізаємо цибулю півкільцями, картоплю – невеликими шматками, моркву – кубиками невеликого розміру, перець – соломкою, а гриби – пластинками. Тоді злегка обсмажуємо їх на сковороді. Беремо качку і фаршируємо її підсмаженими овочами. Після цього кладемо птицю в рукав і закріплюємо його з обох боків.
Поміщ
... Читати далі »
М’ясо птиці, як правило, ніжніше, тому і набір спецій для нього повинен бути менш насиченим, в той же час птиця переважно потребує приправ. Адже йдеться про дичину, яка має специфічний смак і запах.
Сіль. Солити дичину і птицю рекомендують саме перед смаженням і краще крупною сіллю.
Перці. До птаха і дичини чудово підходить чорний, червоний і білий перець, залежно від величини шматка для смаження: мелений або цілий. Також можна використовувати запашний перець і, звичайно, солодку червону паприку.
Пряні трави. До дичини добре підходять естрагон, шавлія і чебрець. До птиці додають базилік і орегано.
Пряні суміші. З пряних сумішей найкраще підходить каррі.
Цибуля і часник. Для приготування птиці і дичини на грилі можна взяти не таку велику кількість цибулі, як для звичайного м’ясного шашлика. А ось часник – навпаки, добре поєднується із насиченим смаком дичини і курки.
Інші спец
... Читати далі »
У Генрі Девіда Торо є книга, що поєднує аспекти духовних пошуків, цінності природи та цілого пласту таємничих відкриттів щодо виживання у подібних умовах. «Уолден, або Життя в лісі» – так вона називається. Та для початку – кілька слів про автора.
Генрі Девід Торо (1817-1862 рр.) – американський письменник, мислитель, суспільний діяч. Був він і натуралістом – боровся за охорону природи. У 1845-1847 рр. Торо жив у лісі, на березі Уолденського ставу (недалеко від Конкорду, штат Массачусетс) у хатині, яку сам собі побудував, та самостійно забезпечував себе всім необхідним для життя. Цей експеримент із виживання він описав у вже згадуваній книзі. Крім того, ділиться своїми міркуваннями про сенс буття і найбільш раціональний спосіб поєднання духовної діяльності з забезпеченням необхідних матеріал
... Читати далі »
Спочатку було слово, спочатку була земля... Пiсок – чорнозем – глина... Народився у шумi дерев – їхнє корiння їло землю; пив дзеркало води – вона з-під гори текла; шукав слова – у пiтьмi знакiв абеткових... Серце котилося колiєю життя, летiли лiта на крилах уяви... Ведмежою шкірою вкривався i спав – щоб побігти вранці у сонячне коло, бо тут є слово, бо тут є земля...
* * * Колись читав фрагменти з апокрифічної оповідки про мандрівку Богородиці місцями пекельних мук. Були там грішники, занурені у ріці вогняній, були повішені за ноги й навіть за зуб. Не було лише повішених за язик – а вони ж уже не муси
... Читати далі »
Ноги стають на килим-чарівник – і ми летимо у вільне від усього МОЄ плавання. Одягаю футболку на голе, і від цього щире тіло, відчуваю тканину на плечах, свої руки, живіт, пальці, коліна, дотик найдовшої прядки до Шкіри території лопатки. Я вчора перестала грати у дорослозайнятість і сьогодні йду на кухню пити згущене молоко. Я йду. Ти зі мною? Скажи, що ти мій брат, а я твоя сестра – і ми вільні підемо гуляти зі світом. Я люблю моє вікно, шепіт замка вхідних дверей, вусаня-водія з кольорової маршрутки, вхідну ручку дверей до моєї роботи, не менше за неї – свою чашку з червоними маками, чекаю сходів сонця, чекаю їх заходів. Скажу тихенько і востаннє й більше це нікому ніколи не повторюватиму: я викинула загнаність, законсервованість, важкість, проблемність, я вчуся далі, дуже
... Читати далі »