Після Другої світової війни в лісах, де тривали бої та сутички, залишилося безліч військових атрибутів: шоломи, гранати, пістолети, автомати, які з часом стали частиною дерев.
Та війна закінчилася, але природа й досі зберігає сліди людських конфліктів.
Усі фотографії були зроблені в лісах Росії, де з плином часу залізна зброя злилася з природою – такий собі тихий акт протесту природи проти людської дурості.
На початку Першої світової війни французька 75-міліметрова гармата була влучніша і швидша за подібні німецькі, а її легкість додавала мобільності в дії. Американці жартували, що ця батарея має приблизно такий самий ефект по всій лінії фронту, як сінокісні машини у місцях збору врожаю.
Невдовзі американські вояки, перебуваючи у відпустці в Парижі, створили напій, що називався «Французький 75». Цей напій став дуже популярним.
Його рецепт такий:
Узяти 1 унцію (ред. – одиниця вимірювання маси, а також міра об’єму рідини, дорівнює близько 29 г) бренді та коньяку (Brandy or Cognac), 3/4 унції простого сиропу (Simple Syrup), 1/2 унції свіжого лимонного соку (Fresh Lemon Juice), трішки шампанського (Some Champagne).
Потім коньяк змішати з лимонним соком, цукром і
... Читати далі »
Історія ковальства сягає часів Стародавньої Греції, коли, за легендою, бог ковальської справи Гефест викував цвяхи для розп’яття Прометея.
Пізніше, у І тис. до н.е., племена скіфів і сарматів заселили територію степу та лісостепу і почали підкорювати метал, виготовляючи з нього знаряддя праці та прикраси.
За часів Київської Русі ковальська справа набула статусу професії. Завдяки великим покладам високоякісної руди майстри були повністю забезпечені сировиною, тому місцеве ковальство досить швидко досягло високого рівня розвитку та почало конкурувати з цим ремеслом у європейських державах і Візантії.
Художня ковка увійшла в моду.
Вам доводилося приймати гарячу ванну під відкритим небом? Цікаві відчуття. Незвично, зате тепло як! Особливо, якщо ніжишся у приємній водичці, а над тобою – похмуре осіннє небо віддає притаманною для цього сезону прохолодою. Думка про користь для організму від термальних джерел зігріває ще більше. У нас в Україні є кілька унікальних куточків природи з лікувальними підземними водами – термальними, котрі розташовані на території Закарпатської області.
Осінь давно вже пронизує золотавим холодом, а нам пощастило позичити ще трішки тепла у сонця і цілющої води з теплих мінеральних вод. Відвідали термальні басейни у місті Берегово та селі Косонь, що на Закарпатті.
Відтак о
... Читати далі »
У районах сучасного й недавнього вулканізму в Італії, Ісландії, Мексиці, країнах СНД, США, Японії працює ряд електростанцій, що використовують перегріті термальні води з температурою понад 100 градусів за Цельсієм.
Термальні води застосовують також для теплопостачання житлових і виробничих будинків, обігріву теплично-парникових комбінатів, плавальних басейнів і з технологічною ціллю. До речі, Рейк’явік повністю обігрівається теплом термальних вод.
Гідротермальні родовища використовуються в багатьох країнах для вироблення електроенергії. Перше місце тут займає США.
В Ісландії відомо понад 700 термальних джерел, які виходять на земну поверхню. Близько 60% населення користується геотермальними водами для обігріву житлових приміщень. Для порівняння: за середньої температури води 87 градусів за Цельсієм річне споживання енергії гарячої води становить 15 млн ГДж, щ
... Читати далі »
Часто на центральній площі обласного центру Волині можна побачити жінку похилого віку, яка годує голубів. Птахи наче в один момент злітаються з усього міста, хоча до цього їх тут майже не було. Здається, що жінка та голуби розмовляють тільки їм зрозумілою мовою. І нічого не існує, крім цього діалогу…
Найпоширеніший у містах сизий голуб не боїться сусідства з людиною, може до неї наближатись, особливо якщо отримує щось смачненьке.
Що ж це за птах, який став символом любові, миру, удачі, про котрого написано так багато пісень, віршів, який був зображений на прапорі ще в Давньому Вавилоні.
Голуб – птах звичний для нас, незмінний супутник жителів міста, його пам
... Читати далі »
Цього року осінь увірвалася якось надто стрімко. Чи то від того, що час летить надміру швидко, чи то від думок, які снують у голові та прискорюють плинність буття, чи від того, що дуже хочеться, аби цей надто важкий період для України завершився.
...Золото впало просто на нас, не зволікаючи, закутавши у соковиту метушню. Місто шелестить машинами, гамірними перехожими, ще квітучими клумбами з чорнобривців. У лісі ж – своя незабутня і неймовірна аура.
У лісі осінь особлива! Геть жовті стоять дуби. А по килиму із жолудів аж важко ступати. Ще зеленіє мох та трава. Але дуже сухо. Надт
... Читати далі »
Ліси Сторожинеччини привабливі для розвитку бджолярства. Так, у державному лісовому фонді ДП «Сторожинецьке лісове господарство» є три лісові пасіки, де живе 217 сімей карпатської бджоли. Цього року в Жадівському, Їжівському та Будинецькому лісництвах зібрали 901 кг товарного меду. Аби збільшити медозбір, у лісгоспі практикують кочівлю пасік.
– Цього року ми возили бджіл на акацію, ріпак та у гори на малину, – розповідає бджоляр із багаторічним досвідом, ветеринарний лікар ДП «Сторожинецьке ЛГ» Іван Рибак і додає: – Ми постійно дбаємо про наші пасіки, ось зараз поступово оновлюємо вулики. Цього року зробили сотню нових, згодом плануємо виготовити стільки ж.
Кошти лісогосподарському підприємству в першу чергу приносить реалізація бджолопакетів, адже карпатську бдж
... Читати далі »
Кожен хороший хазяїн знає: як ти ставишся до свого господарства, так воно тобі й віддячить. Здавалося б, складно застосувати це правило до бджіл, але не все у цій справі так просто, як здається на перший погляд...
Коли батько сказав, що у суботу буде робити «ревізію вуликів», я подумав, що це жарт. Однак усе виглядало досить серйозно: біля хати стояв великий дерев’яний ящик з оберемком гусячого пір’я, дивного вигляду ніж та виделка, «димар» (як пояснив батько, для диму, що захистить нас від бджіл) та 3 капелюхи з сітками – для мене, батька та дідуся. Одразу уточню: дід Іван займається бджільництвом понад 20 років, тому й показував нам, що і як потрібно
... Читати далі »
Прийнято вважати, що тварини не можуть посміхатися. Насправді ж вони посміхаються і навіть сміються. З приводу природи сміху людини написані томи, сьогодні ж мова йтиме про точку зору порівняльної етології (науки про поведінку тварин) на природу посмішки та сміху.
ЧИ ПОСМІШКА ЦЕ?
Дуже важливий відправний пункт – домовитися, що можна вважати посмішкою або сміхом тварин. За еталон ми беремо людські. У біології однаковими термінами прийнято називати гомологічні структури. Скажімо, гомологічні (як передні кінцівки) крило птаха і рука людини. Крім органів, гомологічними можуть бути й успадковані від спільних предків гени. Очевидно, що гом
... Читати далі »
Цікаво, що така звична нам і буденна бульба має багатовікову історію.
У XVI ст. один англійський адмірал привіз з Америки диковинний заморський овоч, яким вирішив пригостити друзів. Проте кухар підсмажив не картоплини, а бадилля. Страва, звичайно, нікому не припала до смаку. Розгніваний адмірал розпорядився спалити посаджені ним кущі. Наказ виконали, а незабаром у попелі знайшли спечені картоплини. Спробували – всім сподобалося. Відтоді картопля отримала своє визнання в Англії.
На початку XVIІІ ст. у Франції у моду ввійшли букети із квітів картоплі, їх носили на грудях, прикрашали зачіску, а страви з бульби щодня подавали до королівського столу.
У Німеччині вирощували картоплю на клумбах перед палацами. Про те, що у картоплі можна їсти лише бульбу, багато хто спочатку навіть не зд
... Читати далі »
Інгредієнти: картопля відварена – 5 шт., яйця перепелині – 5 шт., сир твердий – 100 г, перець чорний мелений, сіль – за смаком.
Спосіб приготування:
1. Для приготування цієї страви можна використовувати картоплю будь-якого розміру, яку спочатку треба відварити.
2. Чайною ложкою видаляємо серцевинку з картоплі.
3. Потім вбиваємо всередину перепелині яйця, солимо і перчимо за смаком.
4. Сир натираємо на дрібній тертці і посипаємо зверху, тоді відправляємо у духовку і запікаємо хвилин 25-30 при температурі 180 градусів за Цельсієм.
У нас вийшла смачна картопля із запеченим яйцем усереди-
ні, а зверху – хрусткою сирною шапочкою! Смачного! Підготувала Анна ШНЕТ
Фото із сайта cookorama.net
Росте в троїцьких лісах невеличке деревце заввишки від 2 до 10 м. Місцями можна побачити його й у вигляді куща.
«В біле платтячко вбереться,
Аромат духмяний ллється.
Ну а потім вкрита чисто
З чорних ягідок намистом»…
Гадаю, ви вже здогадалися, про яку рослину йдеться. Так, це черемха звичайна. Про це деревце складено багато пісень, віршів, легенд. Його люблять у всіх куточках нашої Батьківщини за надзвичайно запашні білосніжні суцвіття, смачні та цілющі плоди.
Археологічні розкопки підтверджують, що плоди черемхи люди додавали в їжу ще в сиву давнину. Згадується вона і в працях давньогрецького ботаніка Теофраста (370-287 до н. е
... Читати далі »
Глечики жовті ростуть у воді на мілині замулених озер, заплав річок із повільною течією. Найчастіше глечики жовті можна побачити на Поліссі.
Кореневище горизонтальне, товсте, довге, зелене, з чорними рубцями, від черешків листя, що опало, всередині біле, пористе, внизу багаточисе
... Читати далі »
Ось і перегорнута ще одна сторінка золотої осені. Неквапливо естафету перейняв жовтень. Зараз ліс у передчутті холодів: звірі «переодягаються» у зимові шубки, утеплюють домівки та готуються до зимового сну. Відлітають у далекі краї перелітні птахи. Землю застеляє різнобарвне покривало з листя. Все частіше «плаче» жовтневе небо. Дають про себе знати вранішні приморозки. Вітер-листобій зриває листя з дерев – і воно «шепоче» під ногами. Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора
(Продовження.
Початок у попередньому номері)
Бабак в Україні зажив слави тварини-символа краю. Він зображений на гербах Луганської області і Міловського району, а також Луганського природного заповідника НАН України. 2007-го зображення цього гризуна викарбували на золотій монеті Національного банку України.
Лев є національним символом Англії, чорногривий лев – символ Ефіопії. А в Україні – символ міста Львова.
Слон – символ помірності, співчуття, вічності, верховної влади. У Таїланді, Камбоджі і Бірмі слон став символом родючості і злив. Йому присвячені храми і встановлені пам’ятники. Ця тварина є на гербах Гвінеї, Конго, Кот Д’Івуар (колишній Берег Слонової Кістки), Свазіленду.
Білоголовий орлан – національний символ США, 1998-
... Читати далі »
Для пухнастих мешканців вод, лісів і полів настав клопіткий час. Але найбільше турбот випадає на долю бобрових сімей: і житло треба підготувати як слід, і запастися кормом на весь холодний період.
Основний зимовий корм – осики, тому і селяться бобри там, де їх найбільше. Коли звір валить дерево, воно завжди падає вершиною до води. Тоді він відгризає гілки, «розпилює» стовбур на окремі шматки і сплавляє їх до підводних комор, які влаштовує під нависаючими козирками берега. Цікаво, що бобри дуже точно розраховують техніку валки лісу.
Будівництво греблі починається ще влітку, коли з’являється приплід, а вже на зиму її облаштовують, адже взимку бобри ведуть підземний спосіб життя. Гребля підіймає рівень води, і боброва сім’я може вільно пересуватися під водою. Готуюч
... Читати далі »
Теплого жовтневого дня у ще зеленій траві замайоріли яскраві вогники. Підійшовши ближче, зрозуміла, що це… кульбабки! Хоч і цвіте ця рослинка у квітні-червні, натрапила на неї восени.
Росте жовте диво у найрізноманітніших місцях: на луках, узліссях, галявинах, полях, у садах, на городах, пустирях, уздовж доріг, у скверах і парках. Цікаво, що жовта голівка кульбаби – не окрема квітка, а цілий «кошик» із квітами, кожна з яких має вигляд трубочки з п’ятьма зрощеними пелюстками, прирослими до них тичинками, бічні квітки мають пелюстки, які виросли в довгі язички. Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора
Із настанням осені у птахів розпочинається період подорожей у теплі краї, де вдосталь їжі. Перелітні помічають: що ближче до осені, то коротші дні. Це й слугує їм сигналом – час у дорогу. Спочатку відлітають птахи, які живляться комахами, – солов’ї, ластівки, стрижі. Пізніше – ті, які споживають рослинну їжу, – дрозди, перепілки, а потім пернаті, які живуть на водоймах, – качки, гуси, лебеді.
До кінця жовтня нас покидають усі перелітні птахи. А осілі – сороки, горобці, сизі голуби, ворони – залишають ліси та поля і переселяються ближче до помешкань людей, де можуть краще прогодуватися. Анна ШНЕТ
Фото автора
