Нарешті вибралися за місто у невеликий лісочок. Сиджу на пеньку, дивлюсь у небо. Промінці жовтневого сонця пронизують розкішні гілки дерев. Примружую очі. Тихо. Здається, ніби час зупинився. Аж раптом чую панічний крик! Підійшовши ближче, уважно роздивилася порушницю мого спокою. Нею виявилася сойка. Вона завжди на сторожі. Своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. У природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з гілки на гілку. На землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка – чудовий пародист: вона може повторювати звуки інших птахів. Літунка мешкає у лісі, віддаючи перевагу старим деревам. Сойка вважається одним із найбільших ворогів дрібних птахів: руйнує гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. Харчується жолудями, лісовими горіхами, а та
... Читати далі »
Господиня Осінь починає збирати щедрі дари природи, щоб віддячити людям за їхню працю, натхнення і добро. Квіти, трави і плоди осені акумулюють у собі цілющі сили, поживні речовини й енергію сонця, які будуть підтримувати здоров’я і сили птахів, тварин і людей аж до нового врожаю. Поетичним символом цієї щирості й краси стародавні мудреці зробили калину. Вона уособлює єдність людини й природи, їхній взаємозв’язок і глибинну сутність. В образі калини поєдналися духовність, краса і користь, розкоші зрілості, досвід надбання і легкий смуток за порою цвітіння. Місяць калини – час перших підсумків, визначення цінностей, можливість виправити помилки і не наробити нових. Цей проміжок часу призначений для пізнання проявів законів буття через оцінювання їхніх плодів – солодких чи гірких.
Настав дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено. Високе голубе небо і тепла погожа днина, та ночі вже прохолодні і бувають вранішні заморозки. Основний урожай дбайливо зібрано в комори, та на галявинах, деревах і кущах ще залишилося доволі смачних ласощів. Чого варті самі лише цілюща запашна вереснева малина і надзвичайно корисна обліпиха! Харчова комора лісу поповнюється журавлиною, горобиною, білими грибами, сироїжками, печерицями, опеньками та рижиками. Вересень щедро розмальовує листя дерев у жовтий, оранжевий та червоний.
У вересні цвіте вічнозелена та однойменна із місяцем рослина – верес. Він росте у сухих і вологих піщаних місцях, більше – в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, лісових луках, при дорогах, у нечорноземній смузі, рідше – у чорноземній. Ще в давнину наші предки помітили дивовижні властивості вересу. Відварами лікують нервові, психічні та серцеві розлади. Також верес допомагає позбутися хвороби нирок, сечового та жовчного міхура, підшлункової залози. Це дуже добрий осінній медонос, який часто дає продуктивний взяток. У теплу і недощову погоду з великих масивів цієї рослини одна бджолина сім’я збирає по 8-25 кг меду. У маловрожайні на сіно роки верес заготовляють на зиму для годівлі корів і коней. Кормові властивості вересу зумовлені наявністю солей кальцію, натрію, калію, фосфору, а також каротину.
Уродженка тропічної та субтропічної Африки, диня завжди підкорювала серця гурманів. Ще у давнину дикорослу диню достойно оцінили за її смак. Відомо, що плоди дині приносили в Єгипті в дар богам, а у Вавилоні їм приписували божественну властивість зберігати в собі Світло.
Пізніше землероби Північної Індії та Середньої Азії почали вирощувати культурні сорти дині. Цей ароматний і яскравий плід сподобався королям – і вони стали вишуканими ласощами при дворі. У нас її вирощують у південних районах країни. Серпень-вересень – місяці активного збору врожаю дині.
Нарешті вибралися за місто у невеликий лісочок. Сиджу на пеньку, дивлюсь у небо. Промінці жовтневого сонця пронизують розкішні гілки дерев. Примружую очі. Тихо. Здається, ніби час зупинився. Аж раптом чую панічний крик! Підійшовши ближче, уважно роздивилася порушницю мого спокою. Нею виявилася сойка. Вона завжди на сторожі. Своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. У природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з гілки на гілку. На землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка – чудовий пародист: вона може повторювати звуки інших птахів. Літунка мешкає у лісі, віддаючи перевагу старим деревам. Сойка вважається одним із найбільших ворогів дрібних птахів: руйнує гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. Харчується жолудями, лісовими горіхами, а та
Господиня Осінь починає збирати щедрі дари природи, щоб віддячити людям за їхню працю, натхнення і добро. Квіти, трави і плоди осені акумулюють у собі цілющі сили, поживні речовини й енергію сонця, які будуть підтримувати здоров’я і сили птахів, тварин і людей аж до нового врожаю.
Настав дивовижний місяць гармонії у природі, коли все врівноважено, виважено й мудро розподілено. Високе голубе небо і тепла погожа днина, та ночі вже прохолодні і бувають вранішні заморозки. Основний урожай дбайливо зібрано в комори, та на галявинах, деревах і кущах ще залишилося доволі смачних ласощів. Чого варті самі лише цілюща запашна вереснева малина і надзвичайно корисна обліпиха! Харчова комора лісу поповнюється журавлиною, горобиною, білими грибами, сироїжками, печерицями, опеньками та рижиками.
У вересні цвіте вічнозелена та однойменна із місяцем рослина – верес. Він росте у сухих і вологих піщаних місцях, більше – в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, лісових луках, при дорогах, у нечорноземній смузі, рідше – у чорноземній.
