Нарешті вибралися за місто у невеликий лісочок. Сиджу на пеньку, дивлюсь у небо. Промінці жовтневого сонця пронизують розкішні гілки дерев. Примружую очі. Тихо. Здається, ніби час зупинився. Аж раптом чую панічний крик! Підійшовши ближче, уважно роздивилася порушницю мого спокою. Нею виявилася сойка. Вона завжди на сторожі. Своїм скрипучим голосом подає знак лісовим мешканцям про появу людини набагато раніше, ніж людина її помітить. У природі сойка уникає відкритих місць, більше полюбляє перельоти з гілки на гілку. На землі пересувається невпевненими стрибками, тому внизу довго не затримується. Також сойка – чудовий пародист: вона може повторювати звуки інших птахів. Літунка мешкає у лісі, віддаючи перевагу старим деревам. Сойка вважається одним із найбільших ворогів дрібних птахів: руйнує гнізда, випиває яйця та викрадає пташенят. Харчується жолудями, лісовими горіхами, а також різноманітними ягодами. А саме зараз готується до зими. Ось такий «поліцейський» охороняє ліси Європи, Північної Африки, Кавказу, Кореї, Китаю та Японії. В Україні сойка – осілий птах Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму; під час зимових мандрівок залітає і в степові райони.