Осіння дорога надихає на спостереження і роздуми... До Ратного мене покликала вічна допитливість людини, котра пише: у Волинському обласному управлінні лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) я дізнався, що в Ратнівському держлісгоспі працює людина пенсійного віку, під керівництвом якої у 70-х рр. минулого століття вперше в системі лісового господарства України було налагоджене виробництво каротинової пасти і хвойного смарагду, які в подальшому використовувалися для виготовлення високоякісних видів зубної пасти у фармацевтичній промисловості колишнього СРСР.
Людина ця – заслужений лісівник України, в недалекому минулому – директор Ратнівського держлісгоспу Юрій Іванович Харитоненко.
Коли стискав у міцному привітанні сильну руку Миколи Лошака, зловив себе на думці, що вже десь бачив цю людину, тільки не з пишною сивоюшевелюрою.
Пригадується молоде, таке ж мужнє й усміхнене обличчя з густими чорними бровами та темно-русявим чубом. Пам’ять блискавично перебрала сотні чоловічих облич, і врешті я запитав: – Миколо Наумовичу, а ким вам доводиться старшокласник Флоринської ЗОШ Бершадського району, лісничий учнівського лісництва «Зелений світ» Мазур Микола? – Це – мій найстарший онук, десятикласник Флоринської ЗОШ. У 5 та 4 класах тут іще навчаються внуки Сашко і Таня, а 5-річни
... Читати далі »
Двоповерхова споруда Маневицького лісництва, що на околиці селища, вражає. Швидше, не сама будівля, а те, що навколо неї, – такий собі міні-дендропарк, своєрідна алея на площі 0,6 га, де поряд зі звичними для нас деревами ростуть і такі, назви яких багато читачів почують чи не вперше: сумах пухнастий, ялина колюча, туя звичайна, самшит вічнозелений, лавсона кипарисова, дуб червоний, кизил чоловічий, айва японська… Тут облюбували місце для пам’ятних фото подружні пари району. Закладався і доглядався цей парк під чуйним керівництвом колишнього лісничого цього лісництва Кіндрата Васильовича Поліщука.
Наближаюся до його оселі, що на одній із затишних вуличок районного центру, заходжу на подвір’я. До речі, ось і він сам. В усій постаті відчувається впевненість і якась
... Читати далі »
1 серпня минуло 100 літ відтоді, як у далекій Грузії перестало битися серце Лесі Українки. А її праці досі зрозумілі та цікаві. Вся сукупність творів – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься «Україною». Видатна письменниця, перекладачка, культурний діяч. Вона писала у різноманітних жанрах: поезія, лірика, епос, драма, проза, публіцистика. Леся Українка збирала фольклор: у її архіві 220 народних мелодій та пісень, записаних із почутого особисто.
Лариса Косач народилася у місті Новограді-Волинському в родині українських інтелігентів 1871-го. Через 10 років Косачі переїздять у село Колодяжне, що відтоді стало постійним місцем їхнього проживання і натхненником Лесі Українки. Косачі дуже любили Колод
... Читати далі »
Навчитися цінувати і відчувати красу природи – означає зробити крок у морально-естетичному розвитку, формуванні себе як особистості. Відродити втрачене почуття дивовижності перед світом природи, її загадками, красою і таємницями, щоб людина знову відчула себе сином землі. І це завдання не таке вже й абстрактне і відірване від складної реальності, як здається на перший погляд. У ставленні до природи і землі відкривається духовне обличчя людини, проявляється її моральна сутність.
Ми на узліссі біля розкішного дерева глоду. Директор Маневицького держлісгоспу Володимир Родіон задивився на крону дерева, всіяного ще зеленими ягодами, які наприкінці вересня стануть цінним лікувальним засобом. Високий, стрункий, із красивою сивиною. Руки директора найбільшого в області лісового підприємства – з мозолями. О четвертій ранку він стає до господарської праці вдома.
... Читати далі »