У підводному царстві взимку тихо. Риба ховається в найглибших місцях, де вода тепліша. Великі соми влаштувалися у найглибшій ямці. А дрібненькі риби полягали шарами на них. Вода холодна, риб майже не видно. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню.
Риби чекають, поки пригріє сонечко. Під льодом починає нереститися річковий минь.
Аби вижити взимку, пташки нерідко переселяються поближче до людей. Але пугач, приміром, дуже рідко наближається до людських осель. Цей красень із родини сов живиться дрібними й великими птахами. Навіть тетеруки іноді стають його здобиччю. Може впіймати і зайця. Цікавим фактом є те, що ці птахи – злодійкуваті. Вони часто викрадають ворон, котрі ночують гуртом на деревах. Великі очі, безшумний політ, гострі кігті – основна зброя цих небезпечних красенів. Гніздяться птахи у високо доступних місцях лісу. На території України трапляється в усіх регіонах. Пугач занесений до Червоної книги України. Як інший зимуючий наш птах – орел-беркут, всюди взятий під охорону (Aquila chrysactos).
Коли чуємо словосполучення «пташине молоко», одразу спадає на думку назва цукерок. З давніх-давен це поняття стало символом чогось особливого, незвичайного або ж навіть неможливого. Однак пташине молоко існує!
Загалом воно не схоже на молоко тварин, але також багате жирами, білками, вітамінами і мікроелементами. Ним відгодовують своїх пташенят голуби. Саме відгодовують, а не відпоюють, тому що пташине молоко не рідкої консистенції, а більше схоже на білу сирну масу. Виробляється це «дитяче харчування» в зобі голубів-батьків перед появою на світ пташенят. Вилупившись із яєць, дітвора два тижні отримує цю корисну кашку, завдяки якій швидко підростає і набирається сил. ... Читати далі »
Винахідливі звірі пристосувалися до найхолоднішої пори – кожен по-своєму. Усю зиму в затишних місцях сплять бурі ведмеді, борсуки, їжаки, кажани. Вночі виходять на полювання вовки. У полі, на лісових галявинках нишпорять у пошуках корму лисиці. У лісі бродять олені, лосі, об’їдаючи тоненькі гілочки дерев та кущів. Коли більшає день, веселіше починають поводити себе птахи – попискують синиці, голосніше співають вівсянки. В ялинках у шишкарів виводяться пташенята.
Ми й не помітили, як знову настала зима. Традиційно ворота цієї ялинково-мандаринової казки відчиняє грудень. Згідно з народними повір’ями, назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що цієї пори перетворюються на суцільне груддя. Також грудень називають шапкою зими: «Грудень рік закінчує, а зиму розпочинає». На Анни – 22 грудня – відзначають час зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, після чого світла пора доби починає збільшуватися. Народне прислів’я стверджує: сумний грудень у свято і в будень. Але ж саме останній місяць року налаштовує кожного на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.
У підводному царстві взимку тихо. Риба ховається в найглибших місцях, де вода тепліша. Великі соми влаштувалися у найглибшій ямці. А дрібненькі риби полягали шарами на них. Вода холодна, риб майже не видно. Крига, що вкриває товстим шаром поверхню ставків і річок, заважає припливу й розчиненню вільного кисню у воді, внаслідок чого трапляється замор риби. Рятуючи риб від замору, у льоду прорубують ополонки, вставляють у них снопи з очерету, соломи, щоб сприяти поповненню кисню. 
Ми й не помітили, як знову настала зима. Традиційно ворота цієї ялинково-мандаринової казки відчиняє грудень. Згідно з народними повір’ями, назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що цієї пори перетворюються на суцільне груддя. Також грудень називають шапкою зими: «Грудень рік закінчує, а зиму розпочинає». На Анни – 22 грудня – відзначають час зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, після чого світла пора доби починає збільшуватися. Народне прислів’я стверджує: сумний грудень у свято і в будень. Але ж саме останній місяць року налаштовує кожного на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.
