Зима – непростий час для лісових мешканців. Саме у цей період їм необхідна підгодівля. Адже хто взимку ситий – тому холод не страшний. Поживна трапеза гріє зсередини, кров гарячішає, а всіма жилами розходиться тепло. Саме тому лісівники облаштовують так звані «їдальні» – спеціальні підгодівельні майданчики, де звір може поласувати сіном, силосом, зерном кукурудзи, запашними віниками з топінамбуру, кропиви та липи.
Відомо, що яскравість деяких елементів забарвлення птахів може відображати стан пташки та впливати на те, наскільки привабливою є та чи інша особина для протилежної статі. Ще наприкінці 1990-х британські та шведські дослідники встановили, що самці дятлів мали більші червоні шапочки, ніж самиці. Яскравість червоного забарвлення шапки дятла також залежала від вгодованості пернатого. Яскравіші птахи мали більшу кількість яєць у гніздах, але це могло бути спричинено тим, що вгодованіші пернаті мали більше шансів виростити потомство.
При цьому автори дослідження наголошують, що яскравість забарвлення може залежати як від кількості пігментів, так і від того, скільки часу птах проводить за чищення свого оперення. Для дятлів особливо важливо чистити оперення голови, оскільки вони засовують її в дупла та тріщини дерев,
... Читати далі »
Для багатьох пернатих територія нашої Батьківщини є місцем постійної зимівлі. Деякі ж представники лише іноді потрапляють до нас і тільки взимку. До таких «тимчасових» гостей належать два види з ряду совоподібних – сова яструбина та сова біла. Перша – невелика пташка – до 370 г. Доросла особина темно-бура або сірувато-бура, зі світлими плямками. Самка більша за самця. Трапляється в зоні тайгових лісів Євразії і Північної Америки. Живиться дрібними гризунами, комахами, рідше – дрібними птахами. Друга представниця пташиного світу відрізняється від усіх інших сов розмірами та сніжно-білим забарвленням. Маса цієї «леді» сягає 2,5 кг. Дорослі самці білі, з невеликою кількістю бурих плямок. У самок на череві, боках, верхній частині тіла бурий поперечний візерунок. Живляться ці крилаті переважно мишовидними гризунами,
... Читати далі »
Початок січня видався досить теплим. І не здається, що надворі зима. Навіть дерева та кущі заплуталися і випустили бруньки, листочки, котики.
Але метеорологи попереджають: січень – місяць контрастів. Та й у народі кажуть: «Січень снігом січе, а мороз вогнем пече». Початок року дивує нас яскравими сонячними днями, насиченим блакитним небом та коли сильнішими, коли меншими, але все ж морозами. Саме на січень, який пересікає зиму, припадають водохрещенські морози, що стали символом зимової холоднечі.
Найстійкішими органами, які формує рослина для перенесення морозу, є бруньки. Всі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим нальотом, кількість вологи в них зменшується. У бруньках нагромаджується багато інгібіторів – спеціальних консервуючих речовин, які гальмують проростання, частина крохмалю перетворюється на цукор. З настанням морозів стан глибокого внутрішнього спокою зникає – і бруньки можуть проростати, якщо їх перенести у сприятливі умови.
Зима – непростий час для лісових мешканців. Саме у цей період їм необхідна підгодівля. Адже хто взимку ситий – тому холод не страшний. Поживна трапеза гріє зсередини, кров гарячішає, а всіма жилами розходиться тепло. 
Відомо, що яскравість деяких елементів забарвлення птахів може відображати стан пташки та впливати на те, наскільки привабливою є та чи інша особина для протилежної статі. Ще наприкінці 1990-х британські та шведські дослідники встановили, що самці дятлів мали більші червоні шапочки, ніж самиці. Яскравість червоного забарвлення шапки дятла також залежала від вгодованості пернатого. Яскравіші птахи мали більшу кількість яєць у гніздах, але це могло бути спричинено тим, що вгодованіші пернаті мали більше шансів виростити потомство.
Для багатьох пернатих територія нашої Батьківщини є місцем постійної зимівлі. Деякі ж представники лише іноді потрапляють до нас і тільки взимку. До таких «тимчасових» гостей належать два види з ряду совоподібних – сова яструбина та сова біла. 
Початок січня видався досить теплим. І не здається, що надворі зима. Навіть дерева та кущі заплуталися і випустили бруньки, листочки, котики. 
Найстійкішими органами, які формує рослина для перенесення морозу, є бруньки. Всі зимуючі бруньки з осені перебувають у стані спокою. Від холоду вони захищені товстими, водонепроникними лусками, восковим нальотом, кількість вологи в них зменшується. У бруньках нагромаджується багато інгібіторів – спеціальних консервуючих речовин, які гальмують проростання, частина крохмалю перетворюється на цукор. З настанням морозів стан глибокого внутрішнього спокою зникає – і бруньки можуть проростати, якщо їх перенести у сприятливі умови.
