Зима минула, і люди активно взялися за велике прибирання – спалюють суху траву, що суворо заборонено. У зв’язку із нестабільною роботою спецслужб, зумовленою політичною ситуацією в державі, цей процес належно не контролюють. Через спалювання сухої трави найбільше страждають дикі тварини та птахи, у яких саме зараз з’являється потомство. Тварини у паніці тікають від «червоного півня», гинуть. Під час виведення потомства у зайців, приміром, притуплюється інстинкт самозбереження: вони стають неуважними до навколишнього середовища. Рятуючись, вухані вибігають на траси, де їх чекає інша небезпека – автомобілі.
Свято квітів традиційно розпочинають вісники весни – проліски. Визирають із землі тюльпани, крокуси, нарциси, примули. Вельми швидко формує свої бутони гіацинт – гордість і слабкість кожного квітникаря. Розпустився махровий арабіс.
Ось і перегорнута остання сторінка зими. З давніх-давен лютий називали хамелеоном: яскраво світить і припікає сонце, але ще потріскують морози.
Колись цей місяць іменували меженем, оскільки він є межею між зимою та весною і саме на 15 лютого припадає Стрітення Господнє. На честь цього свята освячували воду й свічки. Стрітенською водою кропили чумацькі вози і волів, які вирушали в далеку й небезпечну дорогу. А свічки-громовиці тримали в господі й засвічували під час грози, щоб уберегтися від біди. Господарі цього дня особливо стежили за погодою. Якщо ближче до вечора потепліло, то це літо перемогло зиму і вже буде теплішати. Говорили також: якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди, бо зима буде ще довго.
Прогулюючись зимовим парком, помітила на дереві незвичайну «прикрасу». Мов новорічна іграшка яскраво-зеленого кольору, на зануреному у зимовий сон дереві вмостилася…омела. Комфортно почувається ця гарна, але така шкідлива рослинка. Загалом вона плодоносить завдяки своєму паразитичному стилю існування. Адже живе за рахунок дерева, висмоктуючи всі корисні речовини та воду. Ось така вона – зелена пані у білих сережках.
Період спокою у верби триває до початку лютого, після чого бруньки починають виявляти всі ознаки росту. Ковпачки їхні тріскаються, розсуваються, а потім і зовсім опадають. Цей процес відбувається повільно й завершується лише в березні.
Котики верби складаються із квіток, щільно стиснутих одна з одною. Їхні лусочки огорнуті волохатими білими війками, які роблять котики пухнастими. Ці війки, наче шуба, вкривають пуп’янки, даючи їм можливість без усякої шкоди переносити низькі температури. Якщо гілки з котиками верби взимку занести в кімнату і поставити у воду – вони набухнуть і з-під лусочки витягнуться жовті тичинки – це означає, що верба зацвіла.