Як «немає в природи поганої погоди», так нема у неї й поганої пори року. Бо вони всі – Божа благодать. І кожна дарує нам свої чари.
Та все ж весну ми чекаємо з особливим трепетом. Придивляємося, прислухаємося до будь-яких прикмет, які віщують наближення жаданої пори.
На весну припадає чимало свят і присвятків, за якими наші предки передбачали ті чи інші зміни в природі. Особливо пильно спостерігали за розвитком дерев, рослин, поведінкою тварин. Наприклад, якщо навесні першою розів’ється береза, літо буде сухим, вільха – дощовим, першими з’являться білі метелики – на багаті надої молока, оранжево-жовті – на щедрий збір меду. Та, либонь, найбільша увага – птахам, яких вважали Божими посл
... Читати далі »
Березень знаменує початок прекрасної пори року, символу усього оновленого та молодого – весни. Саме за це древні римляни назвали перший місяць весни на честь Марса – бога родючості природи – мартом. В Україні березень іноді називали крапельник, протальник – від швидкого танення снігу, красовик – за неповторну красу та чарівність оновленої природи. Але найбільш уживаними назвами цього місяця були – березіль, березник і березень.
Для хліборобів із березня починався новий хліборобський рік, тому й місяць одержав відповідну назву – березень, або борозен (від слова «борозна»). Бо цей місяць – період сільськогосподарських робіт, пов’язаних із прокладанням першої борозни. Можливо, й береза отримала свою назву за те, що пускала сік саме тоді.
У березні в молодих ведмедиць народжуються дитинчата. З барлогу ведмедиці виходять у середині квітня. Тала вода підмочує бік – і звір залишає своє зимове сховище. Вийшов із барлогу й сам ведмідь. Підняв голову, потягнув носом – весною пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив біля себе багато хутра – линяє. Насамперед він вирушає шукати мурашники. Весь день ходить від однієї купи до іншої, розворушує їх своїми пазурами. Ведмедиці ж розламують гнилі пні і відшукують у них личинки жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб. Ось вилізли з барлоги малі ведмежатка. Туляться до матері, лячно їм у величезному лісі.
Більшість людей знає, що весняне й осіннє рівнодення – це дати календаря, що позначають у Північній півкулі настання весни й осені відповідно. А чи відомо вам, що рівнодення – це також точки на небі? Важливість рівнодень полягає у тому, що вони ділять рік на пори. Оскільки ці точки розміщені на екліптиці, Сонце проходить через кожну з точок рівнодення раз на рік. Коли Сонце проходить через точку весняного рівнодення (цьогоріч – 20 березня), воно перетинає небесний екватор із півдня на північ, позначаючи кінець зими у Північній півкулі. Аналогічно, коли Сонце проходить через точку осіннього рівнодення (цьогоріч 23-го вересня), воно перетинає небесний екватор із півночі на південь, позначаючи кінець зими у Південній півкулі.
Що ви бачите на фото? Пухкенькі напомаджені губи якоїсь кралі? А от і ні! Незвичайну рослинку, яка справді схожа на палкий поцілунок, вперше знайшли в лісах Коста-Рики, що в Центральній Америці. Проте помилуватися нею можна й завітавши до лісів Панами, Еквадору, Центральної та Південної Америки. Ця неймовірна знахідка з царства рослин Psychotria Elata має такі назви: «Губи Хукера», «Квітка-губи» та «Палкі вуста». Незвичайна форма квітки приваблює до себе силу-силенну запилювачів: різноманітних метеликів та колібрі. Нині «Губи Хукера» – дуже рідкісна рослина. Вимирання їй загрожує насамперед через скорочення лісів – улюблених місць зростання на батьківщині квітки.
На весну припадає чимало свят і присвятків, за якими наші предки передбачали ті чи інші зміни в природі. Особливо пильно спостерігали за розвитком дерев, рослин, поведінкою тварин. Наприклад, якщо навесні першою розів’ється береза, літо буде сухим, вільха – дощовим, першими з’являться білі метелики – на багаті надої молока, оранжево-жовті – на щедрий збір меду.
У березні в молодих ведмедиць народжуються дитинчата. З барлогу ведмедиці виходять у середині квітня. Тала вода підмочує бік – і звір залишає своє зимове сховище. Вийшов із барлогу й сам ведмідь. Підняв голову, потягнув носом – весною пахне... Потерся патлатим боком об дерево, стрепенувся, залишив біля себе багато хутра – линяє. Насамперед він вирушає шукати мурашники. Весь день ходить від однієї купи до іншої, розворушує їх своїми пазурами. Ведмедиці ж розламують гнилі пні і відшукують у них личинки жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб. Ось вилізли з барлоги малі ведмежатка. Туляться до матері, лячно їм у величезному лісі.
Більшість людей знає, що весняне й осіннє рівнодення – це дати календаря, що позначають у Північній півкулі настання весни й осені відповідно. А чи відомо вам, що рівнодення – це також точки на небі?
Що ви бачите на фото? Пухкенькі напомаджені губи якоїсь кралі? А от і ні! 
