У саду збирають яблука, груші, сливи, на городі – томати, червоний перець, баклажани. Плоди обліпихи рекомендують збирати саме в серпні, поки пружні. Пізніше вони перестигнуть, стануть м’якими й будуть травмуватися і м’ятися під час збору.
Дачники підживлюють смородину, аґрус, виноградники. Морква, буряк, кабачки, патисони посушливої погоди теж потребують поливів та підживлення. А ось гарбуз у серпні вже не підживлюють, лише обрізають всі кінці батогів із квітками та дрібними зав’язями, щоб краще визрівали і набирали вагу вже сформовані плоди.
Пізня білокачанна капуста активно набирає вагу, зав’язуючи качани. Її підгодовують раз на місяць розчином органіки або мінеральних добрив.
Ділять і пересаджують лілії, півонії, дельфініум, піретрум, прим ... Читати далі »

Нерідко на заплавних луках, у чагарниках, на узліссях, по балках у лісових і лісостепових районах можна помітити невелику яскраву фіолетову квітку. Знайомтеся: це конюшина лучна (Trifolium pratense). У народі її ще називають івасиком. Ця багаторічна рослина роду конюшина родини бобових заввишки 40-70 см – одна з найкращих кормових трав. Як і багато інших бобових, конюшина лучна не боїться нічного холоду: її листочки на ніч закриваються і піднімаються догори, внаслідок чого зменшується поверхня рослини, а отже – вона менше випаровує води і втрачає тепла. Росте переважно вночі за рахунок нагромаджених протягом дня речовин. Холодними ночами процес росту значно уповільнюється. Рухом листків рослина регулює певне співвідношення денних і нічних температур, потрібне для її нормального ро ... Читати далі »

Непомітно денну задуху змінила серпнева прохолода, а привітне сонце затулили дощові хмари. Як жваво хвилюється природа перед грозою!
Вітер ритмічно гойдає дерева, а вони, ніби протестуючи, не бажають нахилятися. Затяжно загриміло. Здається, небеса сперечаються з нашим грішним світом. Мовляв, що ж ви, люди, наробили?!
Краплини очищення чимдуж посипалися на землю… Дощова стіна відокремила мене від неба. Не можу підняти голову. Та й не треба. Затримую подих і… швидко вибігаю під дощ. Омийте мене, дари Посейдона!
Із трепетом наставляю долоні – відчуваю кожну життєдайну краплину, що ллється із небесних кранів.
Жива!

Анна КРАВЕЦЬ
Фото авто ... Читати далі »

З червня і аж до вересня цвіте кропива. Латинська назва цієї рослини – уртіка (Urtica), що походить від слова «урере» (лат. urere – палити, горіти). Кропива пече мурашиною кислотою, яка впорскується під шкіру пляшкоподібними клітинами-волосками. Їх кінчик при дотику до тіла обламується, гострі краї встромлюються в шкіру і з клітини-пляшечки виливається пекуча кислота. На острові Ява, що в Індії, є види кропиви, опік яких так само небезпечний, як укус змії.
В Україні ця тіньовитривала рослина росте на забур’янених лісових площах, у листяних і мішаних лісах. Цікаво, що за вмістом білків кропива не поступається бобовим. Тому її застосовують як харчову рослину в свіжому і квашеному вигляді. З кропиви готують перші страви (супи), салати (з відвареного листя), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, використовують як ... Читати далі »

У серпні активно заготовляють лікарські трави. Збирають траву адонісу весняного, багна болотного, буркуна лікарського, вівчарської сумки, золототисячника малого; плоди та суцвіття глоду червоного, горобини звичайної, калини звичайної, кмину, мати-й-мачухи; корені та кореневища валеріани лікарської, кульбаби, папороті та лопуха. У країнах Сходу – Японії, Кореї, Китаї, В’єтнамі, а також країнах Заходу – Чехії, Німеччині – свіжий корінь лопуха здавна додають у їжу.

Анна ШНЕТ
Фото автора