З червня і аж до вересня цвіте кропива. Латинська назва цієї рослини – уртіка (Urtica), що походить від слова «урере» (лат. urere – палити, горіти). Кропива пече мурашиною кислотою, яка впорскується під шкіру пляшкоподібними клітинами-волосками. Їх кінчик при дотику до тіла обламується, гострі краї встромлюються в шкіру і з клітини-пляшечки виливається пекуча кислота. На острові Ява, що в Індії, є види кропиви, опік яких так само небезпечний, як укус змії.
В Україні ця тіньовитривала рослина росте на забур’янених лісових площах, у листяних і мішаних лісах. Цікаво, що за вмістом білків кропива не поступається бобовим. Тому її застосовують як харчову рослину в свіжому і квашеному вигляді. З кропиви готують перші страви (супи), салати (з відвареного листя), ікру, додають до картопляного пюре, котлет, використовують як начинку або приправу до м’яса.

Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора