(Закінчення. Початок у попередньому номері)

Основними засобами для досягнення мети були заходи, спрямовані на пробудження у суспільстві співчуття до тваринного світу за допомогою звертання до людського сумління, моралі, навчання, виховання та доброго прикладу самих членів товариства в родині, вдома, школі; залучення для допомоги всіх осіб, які мають вплив на виховання та навчання у суспільстві. Сюди належали також випуск друкованих видань; припинення жорстоких вчинків, якщо такі будуть мати місце; подання для суспільної відомості фактів брутальної поведінки з тваринами у випадку порушення вимог закону, повідомлення про таке в органи влади для переслідування осіб, які вчинили злочин.
... Читати далі »

З розвитком людської цивілізації більшого значення набувають гуманітарні аспекти ставлення до живої природи. Для впровадження гуманітарних ідей на практиці організовують товариства з метою недопущення жорстокого ставлення до тварин. 

Зокрема у Галичині з реєстрацією рескриптом №5832 намісника Галичини статуту 12 лютого 1876 року організовується Галицьке товариство охорони тварин, друкованим органом якого був журнал «Місячник».
Відповідно до затвердженого статуту, головною ціллю товариства була охорона від переслідування і винищення всіх видів тварин, утримання і розмноження яких має господарське, лісове, наукове та інші значення, запобігання будь-якій жорстокості при утриманні тварин узагалі, а особливо тих, які людина використовує для своїх ... Читати далі »

Первісна людина, якою керував інстинкт самоорганізації, вела боротьбу за своє існування. Першою її поживою була рослинна і тваринна їжа. Для полювання на тварин людина створювала спочатку примітивні, а пізніше – досконаліші мисливські знаряддя, які допомагали їй добувати тварин на відстані і не наражати себе на небезпеку. Слабшій за тварину людині слід було організовуватися для полювання в громади, на чолі якої стояв найвправніший мисливець, оскільки для добування тварин потрібно було мати гострий розум, силу, відвагу.

У Галичині, і зокрема на Прикарпатті, доказом поширення мисливства стали виявлені стоянки первісних людей, які трапляються у Придністров’ї і Припрутті. На території с. Бу­ківна сучасного Тлумацького р-ну археологи виявили перші сліди перебування людей у найстаршій добі людського розвитку (приблизно 40-3 ... Читати далі »

Майстерне ведення господарства, висока освіта, культура, внутрішня гідність, релігійність поглядів, благородство, скромність, повага до простих людей – риси, характерні для багатьох осіб шляхетного походження.

На Волині тривалий час мешкали знатні литвини Радзивілли, девіз яких – Бог нам радить. Пожертви на будівництво та утримання храмів, допомога бідним, ікони, скульптури святих, які були невід’ємною складовою частиною їхнього життя, є свідченням релігійності цієї заможної родини.
Радзивілли володіли замком в Олиці. Він був культурним центром, де зберігалася численна колекція книг, живопису, вишуканих меблів, порцеляни, амуніції, рукописів.
... Читати далі »

Люди часто приурочують традиції до свят. Зокрема в Україні, за повір’ями, до свята Благовіщення не дозволяється працювати на землі. Але країна складається із багатьох кліматичних зон та й погода вносить корективи у початок обробітку землі. До релігійних свят були також прив’язані терміни полювання. Тобто релігійні свята використовувались у звичаєвому праві як точки відліку початку та завершення термінів. 

Варто зазначити, що звичаєве право визначало ці терміни до моменту прийняття мисливського законодавства, яке керувалося не релігійними святами, а конкретно визначало терміни полювання кожного з видів дичини. Зокрема у Польщі за панування Владислава Ягайла (1351-1434) визначалося, що полювати на зайців на чужій землі можна від дня святого Войцеха (23 квітня) і до збору урожаю, що збігал ... Читати далі »