Повільно йду парковою стежкою. Із кожним кроком чути хрускіт сонного листя. Вітер погойдує гілля дерев – опадають останні каштани. Яке різнобарв’я: яскраво-коричневі, руді, чорні, вишневі, брунатні, шоколадні. На зміну різнокольоровій палітрі прийшли не менш барвисті плоди.
До речі, а ви знафли, що існує вид каштанів, які додають у їжу? Це сорт «Castanea Sativa», який збирають у провінції Галісія, що в Іспанії. Галісійські смажені каштани – натуральний, екологічно чистий продукт, який не обробляють пестицидами.
Та слід бути дуже обережним, оскільки поширений в Україні кінський каштан – не їстівний.
Саме зараз лісовий «готель» поповнюється новими мешканцями. З першим снігом з’являються зимові пернаті гості – червоногруді снігурі. Птахи залюбки ласують горобиною – насіння викльовують, а плоди викидають, залишаючи під деревами червоні «сліди злочину».
Цілими табунами летять до нас і сірі чечітки. Цим панянкам у червоних капелюшках до смаку лісові ласощі. Вони спритно перелітають з гілки на гілку у пошуках насіння.
Із північних ялинових лісів прилітають до нас іще одні «відвідувачі». Раціон кожного омелюха за день більший, ніж власна вага! Ще одним цікавим фактом є те, що насіння плода не перетравлюється у шлунку птаха, і він успішно розсіває його у лісах.
Зазвичай люди думають, що чим «зубастіша» тварина, тим вона небезпечніша. Але найбільшою кількістю зубів володіють цілком нешкідливі равлики і слимаки. Скільки ж зубів у равлика і для чого їх стільки?
Біологи підрахували, що в роті (точніше, на хітиновому язику-стрічці) звичайного садового равлика – 135 рядів найдрібніших зубів по 105 штук у кожному з них. Тобто загальна кількість зубів – 14175! Зубна система равлика – язик із дрібною терткою, саме завдяки їй він збирає і ефективно подрібнює
споживану рослинну їжу.
А у слимака ще більше зубів – до 30 тис. Він по праву вважається рекордсменом серед усіх істот за кількістю зубів.
У пащі величезної китової акули – до 15 тис. зубів, але використовує їх акула не дл
... Читати далі »
Виявляється, на нашій території більшість дорослих комах до зими не доживають. Тривалість їхнього життя зазвичай невелика – від кількох місяців до одного-двох днів. Деякі комахи, вийшовши з оболонки лялечки й відклавши яйця, одразу ж гинуть. Для виживання виду набагато вигідніше пережити складні часи на інших стадіях розвитку: яєчка, лялечки або личинки.
Лежать собі десь за шматочком відлущеної кори кілька десятків малесеньких яєць – і байдуже їм до зимової холоднечі. Під тонесенькою оболонкою надійно оберігають вони життя майбутніх шестиногих поколінь.
Ну а тим комахам, яким треба дожити до весни, доводиться посилено нагулювати жир і позбуватися води. Усієї води, звісно, позбутися неможливо, бо в такому разі організм загине. Тому вони виробляють антифриз – речовину, що перешкоджає замерзанн
... Читати далі »
