Непомітно промайнула весна. Здається, ще тільки вчора милувалися білосніжним цвітом фруктових дерев, а вже в садках наливаються свіжим соком яблука, груші та вишні. Пливе над галявинами запах суниць. Ще зовсім недавно білів запізнілими сніжинками їхній цвіт, а тепер, наче рубінові розсипи, червоніють ароматні ягоди. Літо, перескочивши через поріг дощових травневих днів, вступає у свої володіння.
Червень тішить розмаїттям барв. Цвітуть деревій, шипшина, малина, брусниця, калина, герань. Лісом розноситься аромат пряностей: уже не квітковий, а солодкий трав’яний. Щосили стигне зелень, суниця проклюнулася до кінця місяця. А за нею вже й чорниця – тільки встигай збирати.
Парковими алеями легкий вітер розносить білу заметіль із тополиного пуху – наче надворі дивна зима в теплих снігах. Галявинки вкриті білими голівками полчища кульбаб, немов сотні маленьких астронавтів висадилися на землю. От-от вітер, погойдуючи кульбаби із боку в бік, зірве насіння в парашутиках і понесе у далечінь.
У цей час у лісах, гаях, на луках птахи висиджують пташенят, звірі вигодовують малят – це найвідповідальніший період у житті тварин. У гніздах граків, шпаків, синиць, горобців, дятлів справжня метушня – уже з’явилися пташенята. Вони ще маленькі та безпомічні, тільки й уміють, що вимагати їжу. Вуж вигрівається на сонці. Його улюблені місця – лісові галявини, болотні купини, рідкі кущі. Маленькі лисенята все частіше покидають свою нору. Їм уже не вистачає поживи, яку приносять батьки. От і вчаться самостійно полювати: де зайченя упіймають, де пташенят чи яйця з наземного гнізда викрадуть.
В цю пору можна побачити малят чепуруна-борсука. Він постійно виносить їх із лабіринту нір на сонце, щоб погрілися.
В нашем районе создано новое предприятие, где выращивают клубнику без применения химикатов. Это сразу же оценили пернатые. На одной из грядок птичка свила гнездо и высидела птенцов, которые появились на свет 25 мая. Для того, чтобы увидеть это чудо, я обратился в государственное предприятие «Новоайдарское ЛОХ» к директору Виктору Николаевичу Грибачеву с просьбой помочь с транспортом. Объяснил цель поездки и получил полное содействие. С легкой руки Виктора Николаевича мы с Настей добрались на плантацию (это более 20 км от поселка) и смогли сделать замечательные снимки птенцов. Будем очень рады, если эти фотографии понравятся читателям «ЛВ».
Владимир Мартынов, Луганская обл. Фото Анастасии Прониной
Травень – вінець весни, найпрекраснішої пори року. Його здавна люблять у народі, бо квітують, немов облиті молоком, сади, зеленіє земля, ліси й гаї наповнюються пташиним співом і гомоном. Природа постає у всій своїй чарівній красі – світ довкола немов святкує свою вічну молодість, вічне оновлення. Настав час наповнити людські душі світлими почуттями, мріями, коханням. І тут слово бере соловейко – солодкоголосий віщун весняного настрою, молодості та любові. Саме тому місяць буяння трав, квітів, сонячних променів і ніжних почуттів був присвячений солов’ю. Найкращий пернатий вокаліст – соловей – символізує красу, ніжність, щирість, гармонію і повноту буття.
Червень тішить розмаїттям барв. Цвітуть деревій, шипшина, малина, брусниця, калина, герань. Лісом розноситься аромат пряностей: уже не квітковий, а солодкий трав’яний. Щосили стигне зелень, суниця проклюнулася до кінця місяця. А за нею вже й чорниця – тільки встигай збирати. 
У цей час у лісах, гаях, на луках птахи висиджують пташенят, звірі вигодовують малят – це найвідповідальніший період у житті тварин. У гніздах граків, шпаків, синиць, горобців, дятлів справжня метушня – уже з’явилися пташенята. Вони ще маленькі та безпомічні, тільки й уміють, що вимагати їжу. 
В нашем районе создано новое предприятие, где выращивают клубнику без применения химикатов. Это сразу же оценили пернатые. На одной из грядок птичка свила гнездо и высидела птенцов, которые появились на свет 25 мая. Для того, чтобы увидеть это чудо, я обратился в государственное предприятие «Новоайдарское ЛОХ» к директору Виктору Николаевичу Грибачеву с просьбой помочь с транспортом. Объяснил цель поездки и получил полное содействие. С легкой руки Виктора Николаевича мы с Настей добрались на плантацию (это более 20 км от поселка) и смогли сделать замечательные снимки птенцов. Будем очень рады, если эти фотографии понравятся читателям «ЛВ».
