Уже перші дні осені здивували і, як то кажуть, «розклеїли» одночасно. Здавалося, іще треба було б погрітися на сонечку, потрохи відвикаючи від літа, а тут – аномальний холод. Синоптики стверджують: востаннє в Україні таке було 1901-го року, коли у перші дні вересня температура знизилася до 9 градусів тепла. Така холоднеча для початку першого місяця осені абсолютно нетипова. Осінь настала явно не за календарем. Синоптики просто вражені, кажуть, що це – майже рекорд. До того ж, пророкують неймовірно холодну зиму. Попри все, цей рік, здається, буде й рекордним за кількістю грибів у лісі. І хоча погода мінлива, але таки тішить людей своєю щедрістю.
Початок жовтня також здивував боротьбою стихій: то інеєм покриє, то сонце визирне і дасть надію, то дощ так ушквари
... Читати далі »
Харчова комора Волинського лісу щедра на дари – ягоди чорниці, журавлини, ожини, брусниці, горобини, також опеньки, маслюки, моховики. А скільки лікарських трав тут росте! Ще наші предки сотні років тому відкрили дивовижні властивості ягід чорниці. Чорничник був панацеєю майже від усіх недуг. Використовували не лише ягоди цієї диво-рослини, а й листя, стебла та коріння. Старожили розповідають, що жодне свято не обходилося без чорниці – чи свіжих ягід, чи варення. У наш час популярність чорниці безперервно зростає. Люди знову звертаються за допомогою до природи.
Маневицький район – лідер із заготівлі «живого золота» Полісся – чорниць. У цьому ми мали змогу переконатися, відвідавши консервний цех державного підприємства «Маневицьке лісове господарство». ... Читати далі »
Про наслідки минулорічного бурелому, який за годину знищив десятки гектарів соснового лісу у Степанецькому лісництві (Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства), і досі згадують із хвилюванням. Середньовікові 50-60-річні хвойні насадження не встояли перед стихією, не витримали шквального вітру і негоди, яка завдала лісу непоправної шкоди.
Втім завдяки згуртованості колективу та допомозі колег із сусідніх лісгоспів основні наслідки стихійного лиха оперативно ліквідовували, а найбільш постраждалі від негоди площі підготували до посадки. Нині на місцях колишнього бурелому вже росте новий ліс. За словами директора Канівського лісгоспу Олександра Ігнатюка, цьогорічні площ
... Читати далі »
Людина не може знати всього. Це однозначно. Американський філософ казав: «Кожна особистість мене в чомусь перевершує; і в цьому сенсі мені є чому в неї повчитися».
…Протягом усього життя ми вчимося. Йдемо до досконалості невеличкими кроками. Бо ким би ти не був, треба пам’ятати про відповідальність за сказане і ще більшу відповідальність за зроблене тобою. Відтак шлях до самовдосконалення відкритий на будь-якому етапі нашого життя. Аби тільки хотілося дізнаватися більше.
Лісове господарство – досить складна і багатогранна галузь. Тут ідеться про поліфункціональні
... Читати далі »
Новоайдарское государственное лесоохотничье хозяйство Луганского ОУЛОХ является одним из немногих бюджетообразующих предприятий, которые регулярно пополняют районную казну и обеспечивают новоайдарцев рабочими местами. Главные задачи предприятия – это увеличение площадей лесных насаждений и охрана лесов. Однако, для того чтобы защитить лесные массивы от огня, необходимы немалые денежные средства. Где их взять, если в бюджете постоянные прорехи? Об этом и многом другом шел разговор с директором предприятия Виктором Николаевичем Грибачевым, пригласившим меня в Ахтырское лесничество понаблюдать за высевом семян сосны.
Маневицький район – лідер із заготівлі «живого золота» Полісся – чорниць. У цьому ми мали змогу переконатися, відвідавши консервний цех державного підприємства «Маневицьке лісове господарство». 
Про наслідки минулорічного бурелому, який за годину знищив десятки гектарів соснового лісу у Степанецькому лісництві (Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства), і досі згадують із хвилюванням. Середньовікові 50-60-річні хвойні насадження не встояли перед стихією, не витримали шквального вітру і негоди, яка завдала лісу непоправної шкоди.
Новоайдарское государственное лесоохотничье хозяйство Луганского ОУЛОХ является одним из немногих бюджетообразующих предприятий, которые регулярно пополняют районную казну и обеспечивают новоайдарцев рабочими местами. Главные задачи предприятия – это увеличение площадей лесных насаждений и охрана лесов. Однако, для того чтобы защитить лесные массивы от огня, необходимы немалые денежные средства. Где их взять, если в бюджете постоянные прорехи? Об этом и многом другом шел разговор с директором предприятия Виктором Николаевичем Грибачевым, пригласившим меня в Ахтырское лесничество понаблюдать за высевом семян сосны.
