Людина не може знати всього. Це однозначно. Американський філософ казав: «Кожна особистість мене в чомусь перевершує; і в цьому сенсі мені є чому в неї повчитися».

…Протягом усього життя ми вчимося. Йдемо до досконалості невеличкими кроками. Бо ким би ти не був, треба пам’ятати про відповідальність за сказане і ще більшу відповідальність за зроблене тобою. Відтак шлях до самовдосконалення відкритий на будь-якому етапі нашого життя. Аби тільки хотілося дізнаватися більше.

Лісове господарство – досить складна і багатогранна галузь. Тут ідеться про поліфункціональність, економічну виваженість, розуміння природи, її властивостей та можливостей. Лісова галузь – не просто використання ресурсу, який є. Це кропітка робота мільйонної армії лісівників для того, аби зберегти, примножити і використати ліс із користю для суспільства та природи, що теж досить важливо.
5 червня депутати Волинської обласної ради на чолі з головою Володимиром Войтовичем та чимала армія ЗМІ могли побачити всю багатогранність роботи лісівників. Від маленького сіянця, виплеканого руками лісокультурниць, рядочків висаджених дубочків та сосонок, що тільки-но почали тягнутися до сонця, тих, які, сягнувши 5-7 років, починають формуватися як молодий лісок і вливатися у життя старшого покоління – до 50 і 60-річних насаджень, дубів-велетнів. Від догляду за культурами – до стиглого лісу. Від відводу – до зрубаного, прочіпованого дерева; руху деревини, який відстежується за електронним обліком, – до цеху переробки і готової продукції. Від ягідника, який теж росте не без пильного ока лісівників, – до збережених (до речі, лише на Волині) консервних цехів. Трішки похизуюся: цілющим волинським березовим соком ласують не тільки в Україні, а й за кордоном. Вже давно тутешні соки знають і шанують у Польщі, Чехії, Литві. А нещодавно, як розповіла начальник консервного цеху Державного підприємства «Маневицьке лісове господарство» Галина Зінич, вони підписали контракт про постачання соку у Панаму. Учасники Дня депутата мали можливість самостійно оцінити смак продукції консервного цеху, продегустувавши соки, посмакувавши медом та протертими ягодами.
Оцінили депутати й умови праці та навантаження роботи волинських лісівників.
Директор ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Родіон, який знайомив із роботою підприємства, зауважив, що лісгосп має лісопереробний комплекс, залізничні під’їзні колії, крани, ремонтні майстерні, транспортний парк, лісову пожежну станцію. Щороку тут заготовляють близько 90 тис. куб. м деревини, третину якої переробляють у цехах державного лісогосподарства. Реалізовують продукцію через спеціалізовані біржі (аукціони). За роки існування лісгоспу створили понад 30 тис. га лісових культур. «Ліс – то щоденна праця. Людина, яка не любить ліс, працювати у цій галузі не зможе», – констатує Володимир Олександрович.
Побачили й надійну зміну – учнів Маневицького шкільного лісництва, які з любов’ю репрезентували свою роботу, зауваживши, що готуються до злету шкільних лісництв області і сподіваються отримати призове місце.

Ну і, звісно, не менш цікаво було оцінити ведення мисливського господарства у державних підприємствах (на базі ДП «МГ «Звірівське») та користувачами мисливських угідь недержавної форми власності (на базі ТзОВ «Феміда-Інтер»).
Депутат облради Василь Столяр, він же – директор «Феміда-Інтер» – представляв роботу товариства на мисливських угіддях площею 17,7 тис. га. Показав господарство та розплідник, де розводять мисливських лайок. Оглянули депутати й приміщення для проживання мисливців, машинний парк. За словами мисливствознавця «Феміди», рівень цієї бази орієнтований на Європу. Вартість середньої ціни індивідуального трофейного полювання на косулю коштує близько 7 тис. грн. Щоправда, звіра ми не побачили, але, зі слів господарів, за даними цьогорічного обліку, тут нараховується 40 лосів, 7 оленів благородних, 170 кабанів і 375 голів косулі.
Господарство «Звірівське», площа мисливських угідь якого сягає 25,2 тис. га, представляв директор державного підприємства Андрій Шпорук. Присутні мали можливість оглянути підгодівельні майданчики, яких тут 32, вольєри, де, не лякаючись людей, мирно паслися кілька молоденьких оленів. Як нам повідомили, 16 особин оленя благородного (європейського) у січні цього року у «МГ «Звірівське» привезли із Австрії, аби поновити кров місцевої популяції. Під час об’їзду території Звірівського мисливського господарства на полях ми запримітили кілька плямистих оленів. Мисливствознавці стверджують, що у цю пору року звіра досить складно побачити, хіба там, де він полюбляє ласувати молодими сходами. «Маємо більше 160 особин оленя благородного, приблизно 430 – оленя плямистого, близько 240 косуль, 220 особин кабана», – розповів директор Звірівського мисливського господарства Андрій Шпорук.
А депутат Волинської обласної ради, голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник зауважив, що загальна площа мисливських угідь, які перебувають у користуванні Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, становить 500 тис. га; ведення мисливського господарства здійснюють 2 державні мисливські, 4 лісомисливських та 8 лісових господарств. У мисливських угіддях управління обліковано 355 лосів, 370 європейських і 550 плямистих оленів, 4 тис. 600 косуль, 2 тис. голів дикого кабана.

І Богдан Колісник, і Василь Столяр були солідарні у тому, що ведення мисливського господарства – дуже затратна справа. Якщо, звісно, займатися нею на совість. І хоча на прибутки сподіватися не доводиться, від того, що в лісі більшає звірини, від влаштування полювань зі збереженими традиціями отримуєш велике задоволення. А відтак розумієш, що гроші вкладаються не марно.
Показали волинські лісівники і як облаштовують інфраструктуру – лісові дороги, що, за сьогоднішнього стану соціальних, виглядають солідніше та виконують функцію сполучення між сусідніми населеними пунктами, а не тільки зорієнтовані для покращення прохідності лісової та протипожежної техніки.
Побачили також, як відновлюють меліоративні канали, борються із підтопленням у лісі, що забирає життя цілих плантацій культур.
А ще – Банк лісового насіння, що у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», де може зберігатися до тонни насіння хвойних порід і близько 5 т насіння жолудя. Побували у теплицях підприємства, полюбувалися декоративними рослинами на будь-який смак.
Насамкінець довелося почути слушну думку одного з депутатів: «Ми всі оцінюємо лісівників за підводою дров чи машинами, завантаженими лісом. А основного й не знаємо. Не знаємо, яка то важка праця, яка це потужна галузь. Скільки за тим лісом клопоту, скільки робочих рук, уміння і любові».

Оксана ЧУРИЛО
Фото автора