У ярах, зарослих бур’яном, на полях та узліссях розкинувся чагарник-деревце з червоними ягодами. Це – глід. 
Глід (глод, боярышник) – чагарник, кущ або невеличке деревце від 2 до 4 м заввишки. Практично воно прижилося і в нашому краї. Його можна побачити всюди: в полі, у лісі, на узліссях, при дорозі. Глід має близько 200 видів (за іншими даними, їх налічується більше 10 000), плоди деяких із них – їстівні. 

Історія Древньої Греції розповідає, то там гілочки глоду спалювали на вівтарях богові шлюбу Гімену, а квітами прикрашали наречену. Греки вірили, що Гімен був присутнім на кожному весіллі, а ще він, освітлюючи смолоскипом дорогу молодим, дає їм надію та благополучне майбутнє. Греки зображували на малюнках Гімена з вінком із глоду в його руках, який, власне, й символізує надію та благополуччя. А ще глід був присвячений грецькій богині Гекаті. 
У слов’ян була легенда про дуже вродливу дівчину, чиє русяве волосся прикрашав вінок із глоду. Із дня на день дівчина чекала сватів від свого судженого. Але, на лихо, закохану красуню дуже вподобав заїжджий іноземець. 
Якось він вистежив дівчину і захотів силою заволодіти нею, однак, не бажаючи порушувати клятву, дану своєму коханому, дівчина вибрала смерть.
Відтоді глід став символом цнотливості.
У християнській культурі його пов’язують із дівою Марією.
У європейських країнах у давні часи про глід розповідали небилиці, переказували просто жахливі історії.
Скажімо, у середньовічній Англії жителі сіл боялися ночувати в кімнаті, прикрашеній квітами глоду. Мовляв, це призведе до смерті когось із рідних. У германських народів використовували деревину глоду для жалобних багать, оскільки вірили, що це допоможе душам померлих потрапити в рай.
Втім у наш час у європейських країнах цієї рослини вже не бояться, а досить часто із задоволенням вирощують як живопліт.
У медицині плоди та цвіт глоду застосовують для лікування багатьох недуг.
Медики знають, що препарати на його основі мають стимулюючу дію на серце, розширюють кровоносні судини, знижують вміст холестерину в крові. Авіценна про глід писав «В’яже сильніше, ніж плоди горобини, пригнічує жовч і замикає закінчення сильніше, ніж усякі інші плоди».
У народній медицині рослину також застосовують у боротьбі з багатьма хворобами.
Втім із вживанням глоду треба бути обачним, бо навіть цілком здорова людина, переборщивши з поїданням ягід, ризикує наробити собі шкоди. Зокрема, це може призвести до зниження кров’яного тиску або порушення роботи серця. Вагітним жінкам рядять узагалі уникати цієї рослини.
З давніх-давен листя та молоді гілочки глоду використовували для приготування смачних та корисних вітамінних чаїв, напоїв. Іще більшим успіхом користувалися самі ягоди, багаті на вітамін С, з яких варили компоти, варення, соуси до м’ясних страв, робили настоянки і, звісно ж, готували різні солодощі. У сухому вигляді ягоди глоду перемелюють і додають у борошно при випічці булочок. А ще з глоду виходить добра наливка.
Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ, майстер лісу Троїцького лісництва, 

ДП «Ширяївське лісове господарство», 
Любашівський р-н, Одеська обл.
 Фото автора