…Непомітно завершилася пора золотої осені, настав задумливий та холодний листопад. Дороги застелені теплими ковдрами з листя, час від часу дощить, мряка. Але на серці так спокійно та неквапливо…

Повертаючись із роботи, проходила повз невеликий затишний дворик. Увагу привернули вогники, що яскраво миготіли. Підійшовши ближче, розгледіла у цих світлячках хеллоуїнські гарбузи з традиційно вирізаним страхітливим обличчям потойбічної істоти. Звичайно, сьогодні ж Хеллоуїн!
Цей день почали відзначати ще у XVI ст. Прообраз його – язичницьке свято Самайн, започатковане ще кельтами. 
За переказами, у ніч перед Хеллоуїном душі померлих відвідують свої колишні домівки, щоб погрітися біля вогнища. Але разом із ними на землю спускалися і темні сили. Щоб не стати здобиччю зла, люди гасили світло в будинках і одягалися якомога страшніше – у звірині шкури і голови, сподіваючись наполохати злих духів. Звідси й пішла традиція переодягань на Хеллоуїн.
Ніч Хеллоуїну – це ворота з одного світу в інший: у зиму, холоднечу, де живе вмирає, але одночасно готується до відродження, звільняючись від усього зайвого. У цей час дівчата ворожили на свого судженого, якого намагалися побачити у дзеркалі опівночі, тримаючи у руці яблуко. 
Достеменно не відомо, що ж означає страхітливий гарбуз для українців, але знаємо: у період дозрівання гарбузів хлопці робили з овочів опудала та лякали ними.
У наш час традиції Хеллоуїну активно переймають школярі та студенти. Більшість молоді України з нетерпінням чекає ночі 1 листопада, щоб побешкетувати і розважитися.

Підготувала Анна КРАВЕЦЬ
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА