Якщо люди чогось не розуміють або не можуть дійти суті, то завжди кажуть: «Тут темний ліс». А якщо і справді йдеться про ліс, то тут дуже важко все з’ясувати та знайти істину. Все ж спробуємо.
Традиційно у лісовому господарстві працюють або справжні фанати-професіонали, які звикли до щоденної нелегкої роботи в лісовому господарстві, або ділки, які вважають ліс своєю приватною власністю. Такі горе-лісівники роками незаконно вирубують ліс і збагачуються за рахунок держави.
Журналістське розслідування у цій історії розпочалося із розгляду купи звернень, рішень, ухвал і актів перевірок різних інстанцій. Після вивчення усіх матеріалів склалося враження, що Закарпаття – то інша республіка, де діють свої закони.
Час шліфує майстерність лісоруба, приносить йому досвід. Загальний стаж роботи Миколи Івановича – 19 років, із них у цьому колективі – 17 літ. Останніми роками він упевнено виборює першість на обласних конкурсах вальників дерев, бере участь у загальноукраїнських. 2013-го за перше місце отримав 14000 грн премії. Але Микола Іванович, дякуючи за нагороду, впевнено стверджує, що їде на такі змагання, аби повчитися у колег-лісорубів, поспілкуватися, перевірити самого себе, порівнявши свій стиль зі стилем роботи інших лісорубів. Адже тут дрібниць немає: важливо все. Однозначно: навіть маючи найкращу пилку, не кожен може бути лісорубом. Потрібні природні дані: темперамент, характер, витривалість, увага, вміння сконцентруватися. Колеги відзначають, що Микола Димбовський не має «зіркової хвороби», працьовитий, готовий у
... Читати далі »
Одна діячка екологічної організації ходила до численних осіб (і до мене теж) зі скаргою, що лісничий, її сусід, рубає на своєму подвір’ї деревину на підпал, чим, на її думку, завдає болю дереву. До того ж, це можуть побачити діти, котрі проходять неподалік дорогою до школи, і це може негативно вплинути на їхню психіку. Дуже просила про видачу негайної заборони такої «недопустимої процедури». У цій же місцевості – майстерня із лакування автомобілів, що належала її чоловікові, була предметом багатьох скарг із приводу недотримання норм забруднення повітря, надто великого виходу органічних розчинників. Відома журналістка запитала на прес-конференції з нагоди ювілею організації з охорони природи, чи правдивий факт існування в Польщі ферм, де вирощують оленів. Коли почула, що так, дуже емоційно, з обуренням сказала: «Хто їсть м’ясо оленя, не
... Читати далі »
Коли блиснуло сонце і траву покрило відтінком смарагду, покинула я сіру буденність. Втекла до джерела натхнення. Туди, де природи багато, де кисень є киснем, а звуки всі – істинні, не подібні до шуму автівок і викриків перманентних людських різнобарвних емоцій. Втекла – і принишкла. Вичікувала прозріння, очищення і заспокоєння. Їх дарував мені новоспечений квітень і всі його можливі барви та шуми. Капотіння струмка, ляскіт квітневого дощу об засмучену землю, монолог невідомого пернатого, що засів на гілці ще сонного каштана… Кожен такий момент ловлю безбарвним оком своїх відчуттів. ... Читати далі »