У Йоганна Гете є влучний вислів: «Життя надто коротке для того, щоб куштувати погані вина». Тепер, відвідавши дегустаційні зали українських виноробів, чітко розумію сенс його слів. Цікаво і досить пізнавально! Історія та секрети винної справи, натуральні вина та їх ексклюзивні аромати, букет тонкого смаку на кінчику язика… А старовинні погреби з вином неабияк вражають! 

Участь у дегустації богемного напою беру вперше. Місцевість для події підходить чи не найкраще. Закарпаття… Цей край ще з давніх часів відомий своїми винами й розлогими виноградниками. Протягом багатьох століть майстри винних справ дбайливо передавали традиції виноробства від батька до сина. Ужгород, Берегове, Мукачево та багато інших міст Закарпатської області славляться талановитими виноробами та смачними натуральними винами. Зрештою, чи не кожен господар у цьому краї майстерно виготовляє домашній напій богів. 
До речі, по приїзді у місто Берегово ввечері, після нелегкої дороги хотіли відпочити на природі біля вогнища. Звісно, яка вечеря без карпатського вина? Та було пізно, щоби вдаватися до детальних пошуків. Дорогою до магазину натрапляємо на жінку біля воріт. Ризикуємо і ввічливо запитуємо, чи, бува, не продають вони домашнього вина. Незнайомка на нашу чисту українську ствердно відповідає ламаною російською, гукаючи господаря дому (виявляється, більшість місцевих жителів спілкуються між собою угорською). Старший чоловік із посмішкою запрошує до виноградника, дістаючи з льоху бутель червоного сухого вина. Думала, що для проби він плесне трішки на дно склянки. А налив щедрих півчарки. Дегустація приємно «вдарила у мізки». Але напій сподобався. До вечері було чим зігріватися…

Культура споживання вина на Закарпатті має глибоке коріння. Наприклад,    рання згадка про вирощування винограду в Берегівському краї належить до XIII ст. Цікаво, що великий внесок у виноробство внесли ченці зі сходу Угорщини і  Польщі, котрі не тільки займалися виноробством, але і продавали свої вина.
Знаходимо в історії ще один цікавий факт. Виноробство займало настільки важливий сегмент у житті краю, що у 1625 р. угорський князь Габор Бетлен затвердив прийнятий спеціальний закон, в якому виноробів зобов’язували дбайливо ставитися до виноградників, дотримуватися взаєморозуміння між собою та пошани релігійних вказівок.
У 1874 р. у Берегові заснували Центр Реалізації Вина, а через деякий час у Львові створили філію.
Свого часу в одному з чеських журналів неодноразово писали про унікальність берегівських вин. Автор Ласло Хорват у статті «Історія виноробства берегівського краю» підкреслив: «Можете об’їздити всю Європу, але такого захоплюючого, чудового, абсолютно суцільного ряду гір, засаджених виноградом, ви ніде не побачите, тільки в Береговому, де в довжину більш ніж 50 км стеляться ідеально доглянуті виноградники»…
Так-от, ми спускаємося до берегівського винного погребу, якому близько 500 років. 50-метровий підземний зал вирубали у скелі гори. Наприкінці льоху – джерело з кришталево чистою водою. По обидва боки стін до джерела тягнуться стелажі з пляшками, дубові бочки з вином. 
Ніби в печеру потрапила. Захоплює подих і віє прохолодою. А на стінах видніються «замальовки» виноградної лози. Колоритно. 
За словами адміністратора залу, температура повітря у погребі тримається біля позначки 10 градусів за Цельсієм. 
Скільки різновидів вина тут! Напевне, вдасться задовольнити смаки та вподобання найбільш вимогливих відвідувачів. Для дегустації обираємо чотири види. Келихи по черзі наповнюються рубіновою, солом’яною, рожевою та майже прозорою рідинами. 

Вперше куштую льодове напівсолодке вино з мускатного сорту винограду. Назва «льодове» має своє логічне походження. Адже, як нам пояснила адміністратор залу, для створення цього виду напою Мускат збирають відразу після заморозків, коли ягоди трохи затвердіють під дією низької температури. Льодове вино м’яке, ніжне та вишукане, з освіжаючою ноткою післясмаку. Подібний напій – рідкість. Як презент – те, що треба!
Любителі десертних вин оцінять смак «Троянди Закарпаття» (з 2006 р.!), виготовленою за особливим рецептом місцевих майстрів-виноробів. У складі напою – два сорти винограду – Трамінер рожевий та Мускат. Його настоюють на пелюстках троянди.  
Ми звикли до іноземних брендів та вишуканих назв. Однак не здогадувалася, що Закарпатський Вермут настільки смачний. Після дегустації Вермуту (з 6-річною витримкою), настояного на полині та ще 15 різних карпатських травах, переконуюся: вітчизняний виробник у якості не відстає. До речі, цей напій виготовляють із білих сортів винограду: Мускату та Шардоне.
Прогулюючись вуличками Ужгорода, потрапили до дегустаційного залу відомого українського винороба Олександра Ковача. 
Традиційна дегустація тут передбачає пробу семи видів авторського вина по 40 г у кожному: Трамінер (біле, сухе, сортове); Кюве Розе (рожеве, сухе, купажне, має легкий аромат з нотками тропічних фруктів); Червоний букет (червоне, сухе, авторський купаж); Білий Мускат; Червона насолода (червоне напівсолодке, авторський купаж); Білий Вермут (настояний на полині та 20 карпатських травах) та Карпатський Кагор (червоне, десертне, купажне, має насичений бордовий колір, із ароматом уваристих фруктів та нотками чорносливу й шоколаду). 
Цікаво, що на дегустації до звичних келихів із напоями – обов’язкова закуска: чотири види сиру. Його виготовляють у селі Ракошино, що на Закарпатті, зокрема на території Свято-Покровського чоловічого монастиря. 
Звісно, куштування вина – культура своєрідна, котра вимагає певних знань і не лише. Однак в усьому повинна бути міра. Як кажуть: хорошого – по трошки.
Тетяна МИЗНІКОВА
Фото автора