Державне підприємство «Вінницький лісгосп» провело громадські слухання за участю фахівців держлісгоспу, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, ДП «Вінницька лісова НДС», держ­екоінспекції, ДСЛП «Вінницялісозахист» із питання проведення санітарно-оздоровчих заходів, вирубки сухостійного ялинового насадження.

Відкриваючи слухання, директор ДП «Вінницький лісгосп» Віктор Попельнюк наголосив, що жителі області вже давно звернули увагу на всихання і в м. Вінниця, і в лісових масивах дерева ялини європейської. І ця проблема є досить серйозною та актуальною для всієї України (особливо західних областей) та Європи. У вересні 2013 р. у Білорусі відбулася міжнародна нарада з питань всихання ялинових лісів, де взяли участь представники Білорусії, Литви, Росії, Латвії та України.
В Росії, наприклад, процеси всихання ялини проявилися ще 2013-го на сотнях тисяч гектарів, у Білорусі – на площі більше 3,4 тис. га, до десяти тисяч гектарів – у країнах Прибалтики. В Україні ялина займає більше 500 тис. га, які сконцентровані в основному на заході країни. У Вінницькій області цього року отримано дозволи на суцільно-санітарні рубки 276 га всохлої ялини.
Представник ДСЛП «Вінницялісозахист» Олександр Болюх зупинився на причинах всихання ялини: 
– Клімат із помірно континентального стає різко континентальним, літо – дуже жарке і посушливе. Внаслідок цього відбувається пониження ґрунтових вод, зміна гідрорежиму ґрунту. А ялина має поверхневу кореневу систему і є тіньовитривалою рослиною. По-друге, великої шкоди завдають сильні вітри, які розхитують дерева, підривають коріння і  ослаблюють їх. Високий температурний режим веде до різкого збільшення транспірації дерев, що не готові до цього.
По-третє, коренева губка, опеньок осінній викликають кореневі та стовбурові гнилі. А потім ослаблені дерева «добиваю» стовбурові шкідники. В цьому випадку – це короїд-топограф (Ipstypographus L.), який отримав внаслідок ослаблення ялинових насаджень достатню кормову базу для швидкого розвитку популяції. Топограф – один із типових та найпоширеніших короїдів у хвойних лісах України. У північних та центральних областях, а також у гірських лісах жуки літають у травні-червні, у лісостепових та гірських лісах України – в другій половині квітня та у травні. Молоді жуки з’являються в червні-липні і додатково живляться під корою дерев, вигризаючи безладні ходи. Якщо жуки-короїди заселили весь периметр стовбура, то всихання дерева відбувається за 1-2 тижні. Якщо кількість жуків-короїдів є недостатньою для того, щоб знищити дерево, вони можуть заразити його грибковою інфекцією.
Топограф належить до небезпечних стовбурових шкідників хвойних порід. Заселяє старі і пристигаючі ослаблені дерева, вітровал та неокоровані лісоматеріали, дрова, пеньки, нещодавно пересаджені дерева, особливо крупноміри нинішнього та попереднього років посадки. В Карпатах виникли осередки його масового розмноження в ялинових лісах, розхитаних вітром. Шкідник уражає ялину, рідше – кедр, сосну, смереку і модрину.
Шкода, яку наносить топограф ялиновому лісу, може бути дуже великою. Часто, здійснюючи масові напади на дерева, які лише трохи ослаблені гусеницями або низовою пожежею, топограф за одне літо здатен повністю знищити деревостан. Досягнувши великої чисельності, він нападає і на цілком здорові дерева. Останні намагаються боротися, заливаючи перші ходи смолою. Проте атаки комах повторюються знову і знову. В результаті дерево не може чинити опору – і його заселяють шкідники.
За спостереженнями науковців, практиків, проведення санітарних вибіркових рубок не дає очікуваного результату оздоровлення деревостанів, а в деяких випадках навпаки – тільки сприяє процесу відмирання. Тому єдиним ефективним методом боротьби, який одночасно локалізує осередок короїда-топографа, залишаються своєчасні суцільні санітарні рубки з подальшим залісненням зрубів листяними породами чи створенням мішаних, стійких до негативних факторів насаджень.
На слуханнях підняли і питання санітарного стану лісів, які оточують П’ятничанський житловий комплекс. Віктор Попельнюк запросив квартальний комітет мікрорайону долучитися до вирішення цих питань, роз’яснювальної роботи серед населення. Адже на слуханнях виявилося чимало людей, які не розуміють небезпеки всихання ялин, котрі сподіваються, що проблему можна вирішити вибірковими рубками. 
– Але ж всихання відбувається постійно. І через 2-3 місяці ми знову повернемося до цієї теми. А час втрачається. Вибіркове вирубування не дасть змоги створити нові культури та формувати високопродуктивне насадження, − зауважує Віктор Васильович. – Не забуваймо, що сухий ялиновий ліс – це постійна пожежна небезпека, травмуючий фактор. А поруч із цим лісом – густонаселений житловий мікрорайон. Лісівники переконані, що тільки спільними зусиллями фахівців та громадськості можна забезпечити належне лісовідновлення, збереження, охорону та захист лісу.
Станіслав ВОВК
Фото автора