Ще 1954-го К. Вердіяні в «Ricerche Slavistiche» описав давній цікавий рукопис і його мову, зауваживши, що він має походження з України. До того ж, пов’язаний із Луцьком. Зараз можна достеменно сказати: ще в ХІV ст. сьогоднішній обласний центр Волині – а тоді друга столиця князівства Литовського – мала свою славну історію, писемність. Луцьк був центром культури. Тут культивувалися європейські традиції. 

Напередодні великого свята Пасхи у житті української православної церкви відбулася непересічна подія – вперше в історії було видано факсимільне видання Луцького Псалтиря, написаного у ХІV ст. Ця книга, яка майже не була відома, відкрилася і побачить світ.
Оригінал видання зберігається у бібліотеці Medicea Laurenziana у Флоренції. Вихід у світ факсимільної копії найбільш екзотичної книги Середньовіччя – Луцький Псалтир XIV ст., яка увібрала в себе колорит Луцька і Волині, є унікальною подією в історії Української Православної Церкви.   
Книгу видано Волинською єпархією УПЦ із благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Во­лодимира за сприяння голови Волинської обласної адміністрації Бориса Клімчука та його Благодійного фонду «Рідна Во­линь».
…Лише 2011-го року група священнослужителів із благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира та за підтримки голови Волинської обласної адміністрації попрацювали у бібліотеці й зуміли відсканувати Луцький Псалтир для того, аби видати його тут, на рідній українській землі.
– Мені надзвичайно приємно, що ми зустрілися з такої вагомої історичної нагоди – видання Луцького Псалтиря, – зауважує Митрополит Волинський і Луцький Ніфонт. – 628 років як ця книжка була написана тут – у церкві Луцького замку. У Флорентійській бібліотеці вона була прихована під назвою «Флорентійська». Але на одній зі сторінок Псалтиря зазначено, що пише його священик Іван і просить вибачення за можливі помилки, бо поспішає, адже хоче встигнути до річниці смерті князя Любарта. Це – унікальна можливість для науковців вивчити культуру християнських звичаїв, що процвітала у Луцьку вже 600 років тому. Видання Псалтиря, як і інших старовинних луцьких книг, вказує на великий розвиток міста і Волині того часу.
Нагадаємо: не так давно надрукували факсимільне видання Луцького Євангелія (ХІV ст.), яке було написане у Красногорському чоловічому монастирі. Воно на 200 років старше за Пересопницьке – духовну пам’ятку і національний символ, на якому, приступаючи до виконання своїх високих обов’язків, президенти України складають присягу перед народом.

– Події, про які говоримо сьогодні, ще раз підкреслюють: історія Волині і Литви дуже тісно пов’язані, – коментує Борис Клімчук. – Це той час, коли на Дніпрі була руїна, а тут – розвиток, у тому числі – християнства. І це важливо для Литви, яка останньою була християнізована в Європі. Ми знаходимо численні підтвердження про розвиток високого духу не тільки у тих пам’ятках, які збереглися до наших днів. Це підкреслює нашу європейськість, українську європейськість.
Луць­­кий Псалтир репрезентували також у Фло­ренції, Парижі, Страсбурзі.
Також Волинська єпархія вже отримала благословення Предстоятеля Української Пра­вославної Церкви та Президента України представити Луцький Псалтир у Раді Європи та ЮНЕСКО.
Борис Клімчук повідомив, що наразі ведеться робота над випуском ще однієї книги – Волинського (Холмського) Євангелія, єдина копія якого зараз перебуває за кордоном. Втілення цього проекту спрямоване на об’єднання та порозуміння двох великих народів – українського та польського.

Оксана ЧУРИЛО
Фото автора