Сонце піднімається дедалі вище над землею, посилаючи їй усе більше теплих променів. Квітень – абсолютно весняний місяць, що за будь-яких погодних примх ніколи не буває холоднішим за березень або теплішим за травень. Що не день, то більше нових барв вплітається у чарівний вінок весни. У квітні по-справжньому прокидаються дерева. І якщо здалеку поглянути на гаї, ліси і сади, здається, ніби вони оповиті смарагдовим маревом. Природа оживає, оновлюється. У наших пращурів – стародавніх слов’ян – символом оновленої природи була всім відома верба. А тим часом із далеких місць зимівлі давно вже поспішають до рідних домівок птахи. Летять вони вдень і вночі, строєм, зграями і поодинці. Помічено, що весняний переліт пернатих закінчується швидше осіннього. Воно і зрозуміло: хто ж не поспішає на зустріч із рідним краєм?
Колись у різних регіонах України другий місяць весни називали по-різному: у західних областях – «квітень», а на Поліссі – «краснець». Трапляються ще й «снігогін», «дзюрчальник», «водолій» та ін. Однак першою давньоруською назвою, як свідчать історичні джерела, був «цвєтєнь». Назва місяця пов’язана з періодом розквіту природи, людей, тварин і рослин. Адже в цей час все живе наливається життєдайною силою і починає квітнути.

Анна ШНЕТ
Фото автора