Хрін звичайний – хрен обыкновенный – armoracia rusticana. Народні назви – хрен, хрін, хрон. Хрін – багаторічна рослина 50-110 см заввишки родини капустяних. Поширена в культурі або в напівдикому стані на всій території України. Корінь товстий, розгалужений. Прикореневі листки великі, продовгуваті або продовгувато-овальні, глянсуваті. Квітконосне стебло з’являється на 2-3 рік. Плід – продовгувато-овальний або кулеподібний стручок. У більшості культурних сортів насіння не зав’язується.
Хрін – городня рослина, корінь якої вживають як приправу до м’ясних страв і не тільки. Листя використовують як основний складник при солінні та консервуванні овочів.
Хрін у готовому вигляді підвищує смакові якості страв, поліпшує травлення. З нього готують багато приправ до холодних м’ясних і заливних закусок, а також соуси. Хрін додають до салатів.
Корені хрону багаті на вміст корисних для людського організму складників. Вони містять глікозид синігрин, фермент міозин, білкову антибіотичну сполуку лізоцим, вуглеводи, азотисті речовини, жири, аскорбінову кислоту, фітонциди і суміш ефірних гірчичних олій. Глікозид синігрин під дією ферменту міозину при подрібленні кореня розпадається на алілову гірчичну олію, глюкозу і кислу сірчано-калієву сіль. Алілова гірчична олія надає гострого смаку і своєрідного запаху кореневі хрону. У всіх частинах рослини знайдено алкалоїди.
Хрін вживають при авітамінозі С та недокрів’і, як сечогінний засіб, для лікування хронічного ревматизму, подагри, вірусного гепатиту з жовтяницею. Як відхаркувальний засіб його призначають при кашлі. Настоянку кореня хрону п’ють при малярії. Хрін не рекомендують для вживання при гастриті, ентероколіті, нефриті.
У народній медицині хрін використовують як витяжний засіб. Його дія подібна до гірчичникової. Корисний хрін і при зубному болю (для полоскання), при цинзі.
Як зміцнювальний засіб хрін рекомендують при посиленій розумовій і фізичній праці. Настоєм із хрону дезінфікують і освіжають рот.
У науковій медицині в радянські часи з лікувальною ціллю хрін не використовували. Як лікувальний засіб корінь хрону поширений у Болгарії та Індії. Він є офіційною сировиною у Франції.
У побуті українського народу корінь хрону широко використовують як лікувальний засіб та харчовий продукт.
Чого вартий тертий хрін із вареним столовим буряком! Без нього в Україні не обходиться жодне домашнє застілля – на всі свята, а особливо Різдво і Пасху.
У приготуванні, тобто перетиранні коренів хрону на ручній тертці, його різкий запах забиває дихання і призводить до сльозовиділення, хоча це корисно для здоров’я людини. Щоб процес натирання хрону відбувався приємніше, треба робити це на вулиці або відкритому балконі у вітряну пору.
Щоб позбутися неприємної дії подрібненого хрону, дехто рекомендує його попередньо заморожувати. Цього не варто робити, тому що заморожений хрін втрачає близько 20% корисних для людського організму властивостей. Більш винахідливі люди застосовують сучасний метод подрібнення коренів хрону, який без особливих навантажень на руки дає можливість перетворити його в різну масу, при цьому ефірні олії випаровуються у повітря в дуже великій кількості. Це призводить до того, що сам корінь хрону втрачає свою міцність і під час роботи неможливо дихати, що супроводжується сильним сльозоточінням навіть в умовах вулиці. Запевняю: це перевірено власним досвідом.
Вищевказаний рецепт хрону з буряком із давніх часів використовувався нашими пращурами як один з основних профілактичних та лікувальних засобів від багатьох недуг. Світлий розум, практичний досвід і дотепність наших предків, виявлені у приготуванні цієї страви, – надзвичайно корисний подарунок нинішнім поколінням
Світова медицина рекомендує вживання коренів хрону звичайного як профілактичного засобу проти онкозахворювань.
Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора
|