Якщо дозволите, я заберу кілька хвилин вашого дорогоцінного часу, і ми підемо до лісу. Спокійного світлого лісу, де кожен може залишатися собою.

Для початку уявіть собі його звуки… Чуєте?.. Це вітер гойдає дерева, пташки виспівують своїх пісень. Цікаво, чи до снаги симфонічному оркестрові відтворити мелодію лісу з усіма її тонкощами? Відчуваєте, як сонячне проміння проходить крізь крони дерев і освітлює все довкола і вас? А он за кущем щось темніє… Чи не Вовк-сіроманець з народної казки там причаївся? Бр-р-р… Страшно! Потихеньку відступаємо назад, як кажуть, береженого і Бог береже.
Тінистий спокій дерев, сонячні промені, що прорізають мовчання столітніх дубів, ледве помітна уторована стежечка. Ідемо нею – і потрапляємо на велику, оточену темним лісом галявину. Яка палітра кольорів! Яке чисте глибоке небо! Лише єдина хмаринка зачепилася своїм кучериком за гілочку вільхи. Біля обрамленого лепехою прозорого лісового струмочка стоять берізки, милуючись своєю вродою у водяному дзеркалі. Інші, мов легковажні дівчата у білих сарафанчиках, розбіглися по галявині і перешіптуються між собою, щось радісно розповідаючи одна одній. Старий трухлявий пеньок заздрить їм, каже, що в житті бувають і сумні дні. Та берізки, захоплені своєю молодістю і красою, не прислухаються до його повчань. І лише запашна зелена трава з розумінням ставиться до порад дідуся-пенька.
Вже вкотре шкодую, що я художник лише у душі...
Після холодної затяжної зими і запізнілої весни так і хочеться потрапити в осяйне літо, насолодитися виглядом яскраво-зелених трав, білокорих берізок, близьких серцю кожної людини, набрати у жмені холодної води зі струмка, вслухатись у рулади солов’я.Просто прогулюватися лісом, насолоджуючись чудовим ароматом і приголомшливим пейзажем. Саме із таких простих речей, як прогулянка весняним або навпаки – осіннім лісом, ми черпаємо задоволення, життєву мудрість, сили і особливий ліричний настрій.
Спасибі тобі, ліс, за добру твою справу,
Що ти все ріс і ріс, не думавши про те;
І не претендував на винятковість, славу,
А справу ти творив могутньо-величаву:
Єднав ти землю й сонце золоте.

Анатолій Таран
Марина НАУМЕНКО, 9 клас
(с. Лаврів, Луцький р-н), переможниця обласного етапу конкурсу
«Людина і ліс», ІІ місце