У першу чергу хочу сказати, що з приходом нового директора у державного підприємства відкрилося друге дихання (якщо можна так висловитися). Віктор Сахнюк (на фото), можливо, через свою неспокійну вдачу, а, можливо, через молодість і сам не сидить на місці, і не дає розслабитися іншим. У нього на контролі кожна справа. Від масштабних – до геть дрібних, але не менш важливих у господарстві.
Були часи, коли слава про Ківерцівський лісгоспзаг ширилася на всю державу. Та й почесна нагорода, яку державне підприємство отримало у далекому вже 1967-му, – орден Леніна – говорить сама за себе. Не кожен удостоювався такої честі!
Цього року підприємству виповнюється 75 років. Багато це чи мало? Напевно, таки багато. Навіть з огляду на тривалість людського життя. Але попри те, що у кожного є свої злети і падіння, підприємство набирає нових обертів, із оптимізмом дивиться у майбутнє, має багато планів. ДП «Ківерцівське ЛГ» – одне з кращих лісогосподарських підприємств Волині за підсумками 2013-го. І цьому показнику лісгосп завдячує відданій роботі всіх працівників. А директор, маючи запальний характер, впевнена, надалі прагнутиме дістатися-таки до перехідного почесного прапора, який отримує кращий у трудовому суперництві колектив волинських лісівників.
За зразком Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, у Ківерцівському лісгоспі на початку 2014 р. також визначали кращих уже серед лісництв. Таким виявилося Сокиричівське лісництво. Туди й подалися. А дорогою Віктор Анатолійович розповідав про плани, старання не підвести тих, кого поважає і на кого рівняється.
– Напевно, нічого б не вийшло, якби віру у себе не вселив мені Богдан Іванович Колісник, – каже молодий директор. – Бо ж працювати і чогось досягнути хотілося, але керівником підприємства я себе не бачив. Була внутрішня пересторога, переживання. Але і на початках, і зараз ми постійно відчуваємо підтримку начальника управління. Богдан Іванович – креативна людина, у нього багато напрацювань, багато планів на перспективу, які дають можливість розвиватися державним підприємствам. Ми ж відповідно намагаємося робити все, аби волинські лісівники були кращими, аби нашу роботу було видно, аби нам було чим пишатися. Можливо, не все вдається. Але головне – є прагнення, сила, бажання працювати. Значить – і результат буде.
…А ось і будівля Сокиричівського лісництва. На порозі зустрічає лісничий Леонід Чубай (на фото). Вітається із військовою виправкою. Запрошує до приміщення, принагідно розповідаючи основні моменти реконструкції. Сам будинок побудований уже давно. Досі його не ремонтували. Як розповідає лісничий, новий директор поставив задачу зробити капітальний ремонт і привести будівлю в належний стан. Так і вчинили.
– Як можна не виконати команди людини, яка сама до кожної роботи береться. Директор сказав, що тоді-то завозитимуть меблі – ми мусили вкластися у терміни. І от будівля гарна, не соромно людей привезти та дивитися керівництву в очі, – каже Леонід Степанович. – Внутрішні роботи вже готові, весною за фасад візьмемося.
Загалом же Леонід Чубай працює у системі лісового господарства 29 років, із них 8 літ – на посаді лісничого Сокиричівського лісництва.
– Закінчивши Шацький лісотехнічний лісовий технікум, прийшов працювати у Ківерцівський лісгосп, – розповідає лісничий. – Це було 1 квітня 1985 року. Пропрацювавши рік лісником (на той час такі посади були, уточнює співрозмовник), мене перевели на техніка-лісовода у Луцьке лісництво. Так розпочиналася моя трудова діяльність у лісовій галузі.
Площа Сокиричівського лісництва – 4637 га. Тут працює 6 майстрів лісу. Кращою майстерською дільницею у лісництві за 2013 рік визнали дільницю №4 (майстер лісу Микола Демчук). Щорічно лісництво проводить посадку лісових культур на площі біля 20 га. Тут щороку заготовляють березовий сік. Так минулого року заготовили 35 тон березового соку, частину його поставлено на консервний цех ДП «Ківерцівське ЛГ», частину – реалізовано населенню. Є плантації новорічних ялинок. У передноворічний період реалізували 900 штук лісових красунь.
– У такий зимовий період, аби подбати про звірів, по лісу розвозимо сіно. Наповнюємо харчем годівниці, – каже лісничий. – До літа плануємо зробити новенький рекреаційний пункт біля дороги, поблизу школи міліції. Туди заїздять багато відпочивальників, гостей з інших областей. І людям буде добре. Може, й лісівників добрим словом згадають. Ми також поновили плантацію горобини чорноплідної – то курсанти допомагають і охороняти територію, і заготовляти ягоди. Неподалік школи висадили 2,9 гектара лісу. Приживлюваність нормальна. Стараємося на досягнутому не зупинятися і у 2014 році місце залишити за собою.
Говорячи про лісничого, директор зауважив:
– Я особисто характеризую лісництво за кожним працівником. Але акцент завжди ставлю на керівника. Як він на своєму місці, то й колектив сформований. Тут керівник – на місці, а відтак і у лісництві робота налагоджена. На цей рік лісництво має ще більше завдань. Якщо по інших лісництвах дуже багато природо-заповідного фонду, то тут ресурс є. Тому до них і вимоги, і сподівання більші.
Відтак плавно переходимо до роботи цілого лісгоспу, його успіхів, планів на майбутнє.
– За минулий рік ми фактично виконали все із задуманого, – каже Віктор Сахнюк. – У результаті до бюджету сплачено 2,5 мільйона гривень, до Пенсійного фонду – один мільйон. Минулого року ми створили лісові культури на площі 71,94 гектара, що становить 140% до завдання. Нові захисні ліси – на площі 50 гектарів. Догляд за лісовими культурами проведено на 1582 гектарах. Проведено рубки догляду в молодняках на площі 221 гектар.
У лісових масивах уздовж доріг загального користування та в місцях відпочинку населення функціонує 7 рекреаційних пунктів. Дбають у лісгоспі й про малозабезпечених громадян: одиноким пенсіонерам та інвалідам підприємство безкоштовно надало паливні дрова.
– Поряд з основними завданнями лісогосподарської діяльності підприємства одним із пріоритетних напрямків лісгоспу є будівництво та капітальний ремонт лісових доріг, – каже Віктор Анатолійович. – Минулого року ми збудували 12 кілометрів лісових доріг. Проводимо ремонт меліоративних систем. На це з бюджету отримали 526 тисяч гривень.
Свою частку у важливу програму вніс і сам лісгосп. Прочистили магістральні канали від верболозів та березняку. Де відремонтували, а де спорудили нові добротні дерев’яні містки.
– Зараз ситуація досить складна, – продовжує Віктор Сахнюк. – Але все ж хочу зауважити, що у нас співпраця із владою у ці роки була на найвищому рівні. Голова райдержадміністрації Зіновій Колісник сам щирий лісівник, державник і добре знає потреби лісу. Відтак будь-які питання вирішувалися швидко. Та й жодна висадка лісу, озеленення соціальних об’єктів без працівників адміністрації, районної ради не відбувалися.
Плануємо нинішнього року провести ремонти в конторах лісництв, завершити реконструкцію контори лісгоспу, а також іще багато-багато інших виробничих лісогосподарських (і не тільки) задумів.

На моє запитання, що ж було найскладнішим у 2013-му, директор відповів: 
– Переламати свою психологію, реально оцінити ситуацію, не братися за вирішення всіх проблем одразу, не доводити до хаосу, а повільно рухатися до мети. От, приміром, лісозавод: дах протікав, устаткування не нове, умови праці на неналежному рівні. Сьогодні ж – і новий дах є, і косметичний ремонт приміщення зроблено, і обладнання відреставровано, і люди працюють, і результат маємо. Та й таких моментів – безліч.
Щодо планів, то вони тут амбітні та оптимістичні: рівень зарплати, висаджування нових лісів, збереження існуючих, площі меліорації, дороги, об’єми реалізації, ремонти садиб, створення рекреаційних зон, відсоток механізованої праці, оснащення лісової охорони – все має бути з плюсом.
– А взагалі люди на Ківерцівщині прекрасно знають ціну лісу, ціну висадженого дерева, ціну людської праці, – щиро каже директор. – Розповідаючи малечі про бережне ставлення до лісу, можемо із упевненістю сказати, що молоде покоління і батьки, і вчителі виховують у любові до природи. Тут кожен невідривний від лісу і є його часточкою. Ми всі любимо нашу державу. Кожен вболіває за Україну душею.

Оксана ЧУРИЛО
Фото автора та Петра РОМАНУХИ