Нещодавно в Національному музеї «Чорнобиль» у Києві відкрилася виставка фото і таксидермії «Несподіваний заповідник. Чорнобильська зона відчуження з точки зору зоолога».

Виставка знайомить із тваринним світом зони відчуження, його різноманіттям і найбільш відомими представниками. Експозиція містить понад сто фото, авторами яких є українські натуралісти – еколог Денис Вишневський, радіоекологи Сергій Гащак і Сергій Паскевич, орнітолог Сергій Домашевський і зоолог Марина Шквиря. Фото вовків надав один із режисерів міжнародного документального кінопроекту «Радіоактивні вовки Чорнобиля» Клаус Фічтенбергер із Австрії. Опудала звірів та птахів надані Музеєм звірів і птахів ім. професора Олексія Салганського, який є науковою лабораторією кафедри біології лісу та мисливствознавства Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України. 
– Чорнобильська зона відчуження займає площу 2600 кв. км, – розповідає куратор виставки Анна Королевська. – Таку ж територію займає країна Люксембург. 
Нинішня зона відчуження зазнала багатовікового антропогенного впливу, що спричинив суттєву зміну природних комплексів, видового складу рослин і тварин, руйнування природного ґрунтового покриву та гідрологічного режиму. Однак разова евакуація населення у 1986 р. і припинення сільськогосподарської та лісогосподарської діяльності запустили процеси відновлення природного середовища, що за масштабами не мають аналогів у Європі й принесли більш значущі наслідки для екосистем, ніж радіоактивне забруднення довкілля, хоча ЧАЕС і досі залишається великим радіаційно небезпечним об’єктом. Крім того, в зоні є 800 могильників радіаційних відходів. 
Осередки людської діяльності (вахтове селище Чорнобиль, Чорнобильська АЕС, декілька сіл, поєднаних дорогами) займають не більше 10% території зони (персонал об’єктів забезпечення інфраструктури становить 6000 осіб), на інших 90% хазяюють дикі рослини та тварини. Соснові ліси у зоні займають 38% території, листяні – 10%, перелоги – 30%, болота і піски – 3%, водойми – 12%.
В умовах уже так званого заповідного режиму без допомоги й перешкод із боку людини відбулося поступове відновлення розмаїття флори і фауни, структури екосистем і систем екологічних взаємин, притаманних цьому краєві. Також відновлюються ґрунти і гідрологічний режим. Значно зросла чисельність червонокнижних видів. Щільність і розмаїття мисливської фауни (хижаки, копитні, борова дичина) стали високими та природно збалансованими. 

Склад фауни Чорнобильської зони – 253 види птахів (37 видів у Червоній книзі), 7 видів плазунів (1 вид у Червоній книзі), 73 види звірів (15 видів у Червоній книзі) і 11 видів амфібій.
– Великих хижаків у зоні відчуження досліджують за слідами, – продовжує пані Анна. – Виявляють лігва вовків за виттям (у серпні вовченята починають вити біля лігв, за вокалізацією можна виявити розташування лігва та оцінити розмір території, яку контролює зграя) і за допомогою фотопасток, які в автоматичному режимі проводять фотозйомку великих тварин при наближенні до них. У зоні відчуження проживає сім вовчих зграй. У кожній – 5-7 особин.
Подальший розвиток біорозмаїття стримується наслідками колишньої лісогосподарської, сільськогосподарської та меліоративної діяльності (домінування монокультури сосни в лісах, збіднені ґрунти, порушений гідрологічний режим). Розміри території, багатство умов (суходільні і вологі луки, водно-болотяні комплекси, соснові та листяні ліси, занедбані селитебні комплекси) і відсутність людини надають не тільки прекрасні можливості для процвітання тварин і рослин, чутливих до впливу діяльності людини, а й для таких, що потребують великих індивідуальних ділянок для існування. Це – зубр, ведмідь і хижі птахи.
Парадоксальним способом аварія на об’єкті, який є символом індустріальної потужності, в перспективі призвела до ситуації, що сприяє збереженню природних комплексів Полісся. Несподівано виник заповідник.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
Фото автора