Навіть активна риба у період глухозим'я клює обережно - 20 Січня 2014

Шукати рибу або чекати її приходу – два принципово різних підходи, відмінних між собою не тільки діями рибалки, а й кінцевими результатами. В середовищі рибалок є ті, для кого сенс риболовлі – у постійному пошуку нових місць, нових прийомів і способів лову, пошуку нових для себе снастей, нових друзів, вражень, тобто – у перетворенні риболовлі на постійне спілкування та експерименти. Таких рибалок небагато.

Значно частіше зустрічаються любителі активного лову. Багато з них відмовляються повністю або частково від лову з природною приманкою на гачку, переходячи на безнасадочну ловлю. Причому роблять це не заради уловів або великої риби, а тому, що їм подобається підбирати снасть, шукати рибу, а не сидіти на місці. Кожна така риболовля стає невеликим експериментом і самоствердженням.
Кінцевою метою таких рибалок рідко є сам улов, їм важливіше процес, в якому вони знаходять кращий для себе відпочинок. Окремо від усіх стоять професійні «блеснільщики», які тільки за допомогою блешень, знання місць і звичок риби в «своїй» водоймі, добувають рекордні екземпляри.
В середині зими, коли світловий день іще дуже короткий, доводиться заздалегідь обирати певну тактику на майбутню риболовлю. Відповідно – до неї готуватися. Яку тактику обрати, багато в чому визначається як об’єктом лову, так і фізичною підготовкою рибалки. У водоймах без течії, якщо рівень води незмінний, вся риба зараз стоїть. Тобто не здійснює міграцій, курсуючи протягом доби за різними глибинами в одному районі. У річках до міграції рибу спонукає зміна рівня води і міграція корму. Хоча є річки, в яких зграї великої риби мігрують постійно. Тому для того, щоб підгодовування подіяло, потрібно, аби вона опинилася в потрібний момент на шляху проходження риби.
Доволі часто риба просто не звертає уваги на підгодовування. Те ж саме можна сказати і про приманку, яка потрапляє рибі під ніс. У будь-якому випадку, чи є підгодовування, чи його немає, щоб упіймати рибу, потрібно, аби вона сама була активною.
Проте є інший, альтернативний підхід – не використовуючи підгодовування, шукати тільки активну рибу. Після клювання і можливого улову на мормишку з мотилем, на чортика або іншу приманку, активно обстежити район клювань. Після того, як клювання припинилися, шукати активну рибу в іншому місці. І так до тих пір, поки не закінчиться день або сили.
Хочу ще раз наголосити, що мотиль потрібен для активізації клювання вже знайденої риби. Вистачає такої прикормки приблизно для «обробки» 10-15 лунок. Тут же потрібно підкреслити, що при такому підході, коли йде пошук саме активної риби, вторинне догодовування не має сенсу. Догодовування може призвести до того, що риба насторожиться – і тоді її вже не упіймаєш.
Навіть активна риба у глухозим’я клює обережно. Якщо відчуваєте, що риба тут є, але не клює, потрібно змінювати волосінь на більш тонку – і риба «несподівано» може почати клювати.
Є тільки один випадок, коли висиджування над однією лункою має сенс – якщо вам вдалося принадити ляща. Варто сказати лише, що прикормити рибу біля однієї лунки мають можливість лише ті, хто «живе» на воді і ловить практично кожен день. Для тих, хто ловить раз на тиждень, часто має сенс «перемкнутися» на багато лунок, відповідно – на іншу тактику лову і навіть іншу снасть.
Успішного вам кльову!