Війна 
Зло, неволя, кривда, муки…
Війна взяла все в свої руки:
Гранати, кулі, автомати, 
Нема любові, миру, ради.
Країна падає додолу, 
А вороги – напоготові,
Та ми не зрадим рідну мову,
Не знайдем правди в вражім слові!
Боротись будемо до скону,
Щоб нелюд не зайняв би трону,
Щоб лагідне звучало слово,
Ми вірим в нашу рідну мову.
Рішучі будем до загину,
Хоч не жадаємо війни,
Але ні краплі України
Не віддамо вражому сину!

Я – за мир
Я за мир і спокій в Україні, 
Я за щастя й злагоду в сім’ї,
Й патріотів у кожній у родині,
Я – за час щасливий на землі,
За єднання народів світу,
Я за предків й проти ворогів,
Хай живе щасливо Україна
Ще із тисяч сто нових віків.
Я за теплі й лагідні хвилини,
Я за щастя й долю України,
Хай плекає люд любов до мами,
До їх родини, до рідної землі.
І тоді пройде поміж віками
Вірність предків, вдячність поколінь.
***
Горить свіча і капа віск,
Грози і бурі чути тріск,
І подих вітру льодяного
У темну даль і у тривогу.
Горить свіча – і час іде,
Й життя, мов віск отой, пливе,
Невпинно падає додолу,
Гримить гроза, 
мов б’є тривогу.
Життя іде, свічу не стушиш,
Світів баланс ти не порушиш,
І гніт подовжити не зможеш,
Час пройде – 
й ти життя положиш.
Тече з свічі все дужче віск… 
І вже в душі лиш чути тріск.

Валерія КОЛІСНИК, 14 рокі