Не так давно на території Любомльського району поряд із держпідприємством «Любомльське лісове господарство», що має багаторічну історію, почав діяти ще один новостворений лісгосп. (Саме тоді відбулося реформування лісової галузі, перехід колгоспних лісів у державні.) А оскільки велика його територія простягається вздовж річки Буг, підприємство отримало назву Прибузьке. 

Усього два з половиною роки минуло, а молодий лісгосп уже успішно розвивається, виконує поставлені завдання, плекає та охороняє ліс, забезпечує чималу кількість працівників роботою.
Очолив державне підприємство «Прибузьке лісове господарство» місцевий молодий директор – Григорій Ющук, котрий із юності працює в лісі. Він постійно навчався, прислухався до старших наставників, просто віддано полюбив свою справу і зелене буяння природи, серед якої перебував. Досвід здобував, працюючи у ДП «Любомльське ЛГ», де пройшов усі професійні щаблі – від лісоруба до головного лісничого.
Головна контора Прибузького – у мальовничому с. Згорани, котре неподалік Великого згоранського озера і є окрасою та важливою структурою сільської місцевості, гармонійно вписавшись у цей прекрасний куточок природи.
Нині лісове господарство розділене на чотири лісництва – Любомльське, Куснищанське, Нудиженське, Забузьке, кожне з яких має свої привабливі сторони.
Григорій Олександрович розповідає про те, як усе починалося, як «ставало на ноги» та набирало обертів у своїй діяльності підприємство, що було першочерговим і що є головним сьогодні у його керівних діях, називає цифри і перші надбання. В уяві відразу постає калейдоскопна картинка, яка швидко-мінливо рухається, демонструючи, як складалася-формувалася злагоджена організація. Але зрозуміло, що до становлення і досягнення результату й авторитету – важка дорога, яка і підтримки потребує, і власних зусиль. Отож, є про що розповісти:
– Починали ми з нуля, маючи лише адмін­приміщення, – відверто каже Григорій Ющук. – Тоді, коли створився лісгосп, була весна, тож першим ділом посадили 70 гектарів лісових культур, без жодної рубки, не маючи трактора, будь-якої своєї техніки. Бо відновлення лісів вважаю основним завданням лісівників. У перші місяці нашої роботи, звичайно, було вагоме сприяння Волинського обласного управ­ління лісового та мисливського господарства, а також допомога сусідніх лісгоспів. За два роки діяльності закупили всю необхідну оргтехніку: комп’ютери, офісні меблі, прилади для електронного обліку деревини – КПК; транспортні засоби: легковий автомобіль, маніпулятор, трактор, ЗІЛ із гідроманіпулятором, культиватори, маємо в оренді два пожежні автомобілі. Тобто зараз ми повністю оснащені для виконання будь-яких робіт у лісгоспі.
Зі слів директора зрозуміло й очевидно: обов’язок і турбота про лісові масиви поєднується із думкою – це для людей. Переконаний, що робота їхня повинна приносити лише позитив, користь і задоволення, необхідно старатись, аби своїми діями не зашкодити флорі і фауні, а збагачувати їх, збільшувати приріст, підтримувати санітарний стан, берегти від пожеж та лісопорушень. От, зокрема, про зони відпочинку у лісі, які бездоганні, оригінальні і завжди доглянуті, розповідає:
– Ми побудували великий рекреаційний пункт «Біля оленя», старались облаштувати його по-домашньому затишним. Окрім того, кожен майстер дільниці має в середньому по два малих рекреаційних пункти, яких близько 50 у лісгоспі. І відрадно, що деякі молоді люди, завзяті працівники зводять бесідки зі старанністю і відданістю, одразу видно, що від душі, прикрашають їх цікаво, оригінально фарбують. У такому місці і відпочивати буде приємно.
Для людей, погодьтеся, і дороги соціального значення. Підприємство збудувало шлях, сполучивши села Скиби – Городно, де раніше не можна було проїхати легковим автомобілем. Зараз у роботі – дорога з твердим покриттям від Підлісся до Новоугрузького, яка до нового року буде завершена.
Зізнається Григорій Олександрович, що ніколи не лишається осторонь проблем громадських, бере участь у зборах селян, виїжджаючи у сільські ради, вирішує будь-які питання-звертання: забезпечення дровами, лісоматеріалами, озелененням, сприяння в благоустрої, будівництві. Певно, не лишилося таких сіл у районі, яким би не старалися допомогти у «Прибузькому».
Колектив молодого лісгоспу теж молодий. Працює тут понад 50 людей, багато з яких тільки-но отримали лісогосподарську освіту і яким потрібні підтримка і розуміння.
– Ми прийняли із Шацького лісового коледжу хлопців і дівчат, дехто навчається заочно у вищих закладах. Ставлю на молодих – це хлопці 22-23 років. Я – прихильник того, щоб спеціаліст зміг пройти ріст у роботі. Тобто спочатку – простим майстром лісу, нехай здолає усі сходинки, зрозуміє і засвоїть усяку працю, побачить і відчує, хто що повинен робити на кожній посаді. Так у нього з’явиться стимул рухатися вперед, досягати більшого. Це, вважаю, основне у вихованні молоді, сам так вчився. Взагалі ж, якщо у працівника, майстра лісу є проблеми у роботі, стараюся іти до нього на ділянку і там з ним усе вирішувати. З досвіду зрозумів – це ефективніше. Для мене важливо формувати колектив однодумців, усі чітко мають знати, для чого вони тут, знати свої обов’язки і підтримувати один одного. Звідси і ще одна вагома позиція – достойна і вчасна заробітна плата.
З молодших класів місцеві школярі навчаються берегти природу. До цього, певно, спонукає саме розташування навколишніх сіл – серед лісів. Тож у школах проводять різноманітні бесіди, урочисті заходи, природничі заняття, шкільні лісництва, участь у яких обов’язково беруть лісівники Прибузького лісгоспу. Із майбутньою своєю зміною працюють на практиці, залучаючи дітей до виготовлення шпаківень, різноманітних біоспоруд, годівниць, а також до посадок навесні, коли учні активно висаджують близько 30 відсотків усієї запланованої у лісгоспі площі. А гордістю є екотеатр у школі села Згорани, гуртківці якого не перший рік є учасниками всеукраїнських конкурсів, фестивалів, посідаючи там перші місця. Часто звертаються до директора підприємства – він обов’язково надає фінансову підтримку.
Чистота навколишнього середовища пульсує з-під землі цілющою джерельною водою, даруючи жителям та гостям цей життєдайний прохолодний напій із криниць, якими край здавна славиться. П’ять криниць прилягають до території лісгоспу, тож майстри лісу, господарюючи неподалік, бережно доглядають, підтримують їхній санітарний стан.
Сьогодні Прибузький лісгосп не полишає заданого тону у своїй діяльності, чимало роботи розпочато, багато ще заплановано, тож кожен день – в активному русі. У Забужжі будується контора новоствореного лісництва, згодом лісники закладатимуть розсадник декоративних саджанців для власних потреб, у задумах – придбати ще один трактор та легковий автомобіль. Взагалі ж Григорій Олександрович розповідає, що сам дуже любить об’їжджати ліс, знає кожен його куточок у рідному краї, обов’язково буває двічі на тиждень у патрульних рейдах, контролюючи порушників. Щоправда, бентежить дещо цікаве розташування лісових масивів Прибузького – адже розміщений він поки на 1560 клаптиках. А через те, що розташовані близько до населених пунктів, лісова охорона завжди має бути на сторожі – пильнувати чи то від самовільних рубок, чи то навесні від випалювання трав на полях. Питання про об’єднання малих ділянок лісу має вирішитися на початку наступного року.
А за старанну роботу, хороші показники ДП «Прибузький лісгосп» цьогоріч посів ІІІ місце серед лісгоспів області.

Любов ХВАС,

Волинська обл.
Фото автора