У кожного куточка України – своя весна. Десь квітень широко прочинив двері теплій порі: прогримів перший грім, з’явилися смарагдові паростки різнотрав’я, заквітчався буйним цвітом абрикос. Біло-рожеві пелюстки на голих вітах дерев мріють про стійке тепло і гостини комах-запилювачів. У лісі розпускається медяниця. Її віночок – диво природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. Зацвітає сіра вільха – із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок. Кущі чорної смородини вже сміливо можуть похизуватися зеленими листочками. А десь іще досі лежить сніг, іде холодний дощ та час від часу морозить. Що ж, у кожного – своя весна...
У кожного куточка України – своя весна. Десь квітень широко прочинив двері теплій порі: прогримів перший грім, з’явилися смарагдові паростки різнотрав’я, заквітчався буйним цвітом абрикос. Біло-рожеві пелюстки на голих вітах дерев мріють про стійке тепло і гостини комах-запилювачів. У лісі розпускається медяниця. Її віночок – диво природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. Зацвітає сіра вільха – із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок. Кущі чорної смородини вже сміливо можуть похизуватися зеленими листочками. 
