У кожного – свої асоціації із поняттям «домашній улюбленець». Тендітні пухнасті кішки, різних порід собаки, хом’ячки, папуги, декоративні кролики… А як щодо екзотики? Приміром, уявіть, що у вашій кімнаті розмістилися кілька десятків тераріумів із… павуками-птахоїдами. Для 16-річного вихованця Луцького НВК ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. – правознавчого ліцею з посиленою фізичною підготовкою Богдана Гаюка така картина – зовсім не уявлення, а приємна реальність.

В гості у редакцію хлопець завітав із другом своїм меншим – рудувато-чорною брахіпельмою сміті. Поки ми розмовляли, павук, трохи полазивши на столі, принишк, ніби прислухаючись до діалогу. Незважаючи на його спокійний характер, мені чомусь було страшнувато брати до рук цього харизматичного улюбленця. Обмежилася вітальним прогладжуванням…
Нестандартне захоплення починалося у Богдана Гаюка з розведення рибок. Свого часу, зареєструвавшись на Львівському форумі акваріумістів, хлопець взяв участь у фотоконкурсі на кращий акваріум року. Тоді йому як приз і вручили першого павука-птахоїда завбільшки три копійки. Щоправда, через два роки крихітний улюбленець кардинально виріс, сягаючи 30 см у діаметрі.
– Спочатку навіть думки не було спеціально займатися розведенням цих екзотичних істот, – каже Богдан. – Однак із допомогою Української тераріумістичної спільноти, учасником якої став, відправив свого самця на перше спарювання. Мені повернули 30 маленьких павучків.
Так, учасники спільноти (м. Київ) спілкуються через Інтернет, обмінюються досвідом та різними видами своїх підопічних. Крім задоволення, такий вид діяльності приносить ще й прибуток. У процесі обміну та спарювання кожен охочий власник екзотичних павуків має нагоду відсилати свій приплід на продаж за кордон.
– Часто у цій же спільноті приймають замовлення з усієї України різних видів павуків-птахоїдів і відправляють у Польщу, – продовжує співрозмовник. – Наприклад, доросла особина виду брахіпельма сміті (Brachypelma smithi), як ось цей (вказує на улюбленця, котрий затих між стосами журналів, – авт.) коштує близько 400 гривень.
Маючи трохи вільного часу (для амбітного юнака – то рідкість), цього літа Богдан заробив 12 тисяч 850 гривень за допомогою павуків-птахоїдів. Провівши 8 спарювань, отримав 30-40 павучків, які відправив до Польщі. Однак подібний золотий улов – швидше виняток, ніж звичне явище: не всі новонароджені особини виживають…
Вид Brachypelma smithi вважається найбільш миролюбним та спокійним. За словами юного натураліста, якщо дотримуватися правил техніки безпеки, неприємних ситуацій трапитися не повинно. Його укус за больовими відчуттями прирівнюється до осиного. А ось такий представник павуків-птахоїдів, як Politerias, вважається найбільш небезпечним. Підвищена температура тіла внаслідок болючого укусу може триматися протягом двох тижнів. Тому варто бути обережним, усвідомлюючи, з яким вогнем маєш справу.
– А ще представники цього виду можуть стрибати у висоту до двох метрів, – з азартом в очах каже Богдан. – Вперше помітивши надзвичайні спортсменські здібності павука, не міг надивуватися. Зараз у моїй колекції є 30 павуків-птахоїдів, серед яких – 5 Politerias. Особливо відрізняється Politerias Metalica яскраво-синього забарвлення.
Богдан Гаюк поділився цікавими фактами щодо особливостей догляду та утримання незвичайних домашніх улюбленців. Оскільки павуки-птахоїди є канібалами, поселяти їх в одну «квартиру» не можна. Вимогливі, бачте, однак у питаннях величини квадратних метрів не примхливі. Для кожного павука – окремий тераріум. Невеликі за розмірами потребують відповідної оселі, оскільки мала площа середо­вища перебування полегшує тваринам процес пошуку їжі. Щоправда, важливою умовою комфортного існування є підтримка вологої температури повітря у тераріумах за допомогою спеціальних термічних килимків. Крім того, Богдан зрошує оселі восьмилапих мешканців із допомогою відстояної води.
– У раціоні павуки-птахоїди полюбляють мати мармурових, мадагаскарських тарганів, – продовжує юнак. – Корм без проблем можна розводити в домашніх умовах, іноді замовляю у Києві. Дорослим і агресивним особинам дозволяється давати мишей, хоча вони не є природним для павуків кормом. Молодших годую один раз на тиждень, а старшим вистачає прийому їжі раз на два тижні.
Прибирання у тераріумах теж не завдає клопотів господареві. Якраз втручатися у створене павуком середовище треба якнайрідше. Річ у тім, що павуки-птахоїди плетуть у своїх помешканнях павутину, котра має антисептичні властивості, які знезаражують усі бактерії. Словом, стерильність та чистоту тварини самі собі забезпечують сповна.
Численне «сімейство» павуків-птахоїдів – не весь перелік домашніх братів менших Богдана Гаюка. Вагоме місце посідає улюблена червона ігуана на кличку Рудольф.
– Хоча згодом виявилося, що це дівчинка, – посміхається хлопець. – Якось домовився з одним чоловіком: я йому – три павуки-птахоїди в обмін на одну ігуану. Спочатку шкодував про цей вчинок: один лише тераріум із необхідним наповненням обійшовся близько чотирьох тисяч гривень. Однак своїм миролюбним характером тварина зуміла завоювати не лише мою прихильність, але й батьків. Якщо у когось улюбленицею є, наприклад, кішка, то у нас вдома цю функцію виконує Рудольф, яка, до речі, теж полюбляє ніжитися на руках.
Щоправда, доглядати за подібною прирученою екзотикою треба сумлінно, дотримуючись правил здорового харчування: спеціальні вітаміни, зелене листя, фрукти, овочі (для червоних ігуан особливо ті, що містять бета-каротин: морква, буряк). Хлопець зізнається, що Рудольф найбільше любить ласувати полуницею, яблуками, грушами.
«Домашня» ігуана живе у Богдана вже півтора року. Із маленької ящірки встигла перетворитися у дорослу особину завдовжки 2 м, враховуючи хвіст. Крім того, у господарстві юнака є ще 4 гекони (плазуни підряду ящірок). У планах – придбати тигрового пітона.
– Хоча моя мама поки не схвалює цю ідею – боїться. А я їй у відповідь: про які фобії може йтися після того, що вже у нас було? – жартує співрозмовник.
Батьки нормально ставляться до незвичного хобі сина. Хоча при появі ігуани спочатку виникали суперечки. Однак, помітивши відповідальне ставлення Богдана до підопічної, згодом заспокоїлися і теж полюбили Рудольфа. Дехто з друзів Богдана думає, що у хлопця вдома зоопарк, і приходять в гості як на міні-екскурсію.
Неординарне захоплення Богдана Гаюка стало йому в пригоді у сфері наукової діяльності. Вступивши у правознавчий ліцей, юнак познайомився з учителькою біології Людмилою Чепчук, яка зацікавилася його хобі. Запропонувала написати наукову роботу про павуків-птахоїдів. Спочатку ніхто не сприйняв серйозно дослідження такого типу. Однак наступного року спробували знову. Богдан, досліджуючи тему «Вплив умов середовища на павуків-птахоїдів», здобув першість на міському, згодом – обласному рівнях, а далі – перемогу на всеукраїнському!
– Завжди мріяв стати ветеринаром, – зізнається співрозмовник. – Але мене переконали у невеликій престижності цієї професії в Україні. Та все ж прагну поєднати своє життя з біологією, тому планую вступати у Національний медичний університет імені Олександра Богомольця. Хочу бути лікарем-онкологом.

Тетяна САСЮК
Фото автора та з архіву Богдана ГАЮКА