Актинидія, за описом Кессельринга (1908 р.), належить до підвиду Actinidioideal – Actinidieal та родини Dilleniaceal, а в каталозі Шпета – зарахована до родини Ternstroemiaceal. Із відомих 18 видів цієї рослини в культурах давно є тільки три: Actinidia arguta – гостра, Actinidia kolomikta – маньчжурська і Actinidia polygata – багатоквіткова. Недавно введено в культуру ще й четвертий вид – Actinidia chinensis.

Минуло більше ста років. Сучасна дендрологія визначає, що до родини актинидієві (Actinнdia ceae van tiegh) належить три роди і 350 видів, поширених у країнах із теплим та вологим кліматом.
Найвідоміші плоди культурних сортів актинидії з цього виду – «ківі».
В умовах України садівники-аматори переважно намагаються вирощувати актинидію коломикту.
Свого часу Іван Мічурін (1855-1935 рр.) зробив такий висновок про значення актинидії для культури Європи: «Ця нова рослина, яка вводиться мною в культуру, хоча і стала відома в ботаніці більше 30 років тому, але в садах – як у Росії, так і за кордоном – до цього часу ще не введена».
Але найдивніше те, що навіть на батьківщині в Південно-Уссурійському краї і Маньчжурії, де вона росте в глухих тайгах місцевих лісів, у садах ця рослина маловідома і навіть у деяких – зовсім не відома.
Між тим, дехто стверджує, що ця надзвичайно цінна рослина може в майбутньому повністю витіснити з наших садів як виноград, так і аґрус, тому що смакові якості різних сортів актинидії такі хороші і різноманітні, що, порівняно з ягодами не тільки аґрусу, але й винограду, є значно вищими за якістю, не кажучи вже про яскравий аромат, якого не варто й шукати.
Головною перешкодою введення актинидії у європейські сади стало повне незнання властивостей різних видів цієї рослини. При цьому є надзвичайно витривалі види, які вільно, без усякого захисту переносять до 30 градусів за Цельсієм.
До побажань та висновків Івана Мічуріна мало хто дослухався. Вигідніше привозити в Європу та збувати в торговій мережі плоди ківі. Хоча за користю для людського організму саме плоди актинидій – значно менші за розмірами, ніж ківі – є кориснішими та необхіднішими.
Завдяки своїм знанням та старанням Мічурін отримав чотири покоління найбільш вітамінного виду – актинидія коломикта. Зеленувато-жовта ягода цієї рослини важить 1,5-4 г. В 1 кг ягід міститься до 9300 міліграмів-відсотків вітаміну С. У культурі одна ліана дарує до 4 кг ягід.
Вітамінні сорти дикорослих актинидій використовувалися жителями тайги як протицинговий та протиглистовий засіб. Ягоди містять до 3% аскорбінової кислоти, 4,4% цукру.
У народній медицині плоди актинидії коломикти використовуються при внутрішніх кровотечах, атоніях кишечника, а також при гіпо- та авітамінозах, захворюваннях суглобів, легеневих кровотечах. Має болезаспокійливу, послаблювальну, антигельмінтну дію.
Діючі речовини: алкалоїди, флавоноїди, вітаміни С, Р, вуглеводи, фенол карбонові кислоти, лейкоантоцініадіни. Сировина: свіжі, консервовані та сушені плоди.
Ця цінна та корисна рослина без особливого догляду росте та плодоносить в умовах Західного Полісся. Як доказ – фото, зроблені у приватному саду с. Борохів Ківерцівського р-ну за 2 км від Липинського плодового розсадника.
Зберігати плоди актинидії коломикта можна не тільки у консервованому чи сушеному вигляді, а й у сирому. А саме: 1 кг розтовчених ягід змішати з 1 кг цукру. Через 3-4 год., як розчиниться цукор, суміш помістити у скляну тару, закрити скляними або поліетиленовими кришками. Зберігати у холодильнику або в льосі до весни.
Вживання плодів актинидії коломикта однозначно покращить стан вашого здоров’я.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора