Сніг – це замерзла вода, а лід, як нам відомо, не має кольору. Цікаво, чому ж тоді сніг білий? Річ у тім, що кожна сніжинка складається з великої кількості крижаних кристаликів, які мають безліч граней. Від цих граней відбивається світло, що і робить сніг білим. Цікаво, що сніг може бути не тільки білим. Іноді в арктичних і гірських регіонах він буває рожевий або навіть червоний. Все тому, що між його кристаликів живуть водорості, які забарвлюють цілі ділянки снігу. Але відомі випадки, коли сніг летів із неба вже забарвлений у блакитний, зелений, сірий і чорний кольори. За Полярним колом сніг буває настільки твердим, що сокира під час удару у нього дзвенить, немов стукнули у залізо. Сніг падає на землю у вигляді сніжинок. Вони на 95% складаються з повітря, тому що падають з неба дуже повільно. Кожна сніжинка має точну симетричну шестикутну форму. І хоча всі сніжинки схожі одна на одну, навряд чи можна натрапити на дві однакові. Зазвичай сніжинки малесенькі, близько 5 мм, але одного разу знайшли найбільшу сніжинку діаметром близько 38 см та завтовшки 20 см. Така сніжинка-велетень випала під час снігопаду 1887 року в Америці.