Після аварії на ЧАЕС утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, які поблизу ЧАЕС, але й Польщу, Швейцарію, Німеччину, Болгарію, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Нідерланди, Бельгію, Словенію, Італію, Ірландію, Францію та Велику Британію.
Інформація про радіацію прийшла не з СРСР, як мало би бути, а з Форсмаркської АЕС, що в Швеції, коли на одязі співробітників 27 квітня 1986-го знайшли радіоактивні частинки. Після пошуків витоку радіації на самій АЕС світові повідомили, що в західній частині СРСР – біда.
Історію тих трагічних подій зберіг Київський Національний музей «Чорнобиль», який відкрився 26 квітня 1992 р. Експозиція нараховує близько 7 тис. експонатів – розсекречені документи, особисті речі, карти, фотографії, пам’ятки народної архітектури Полісся, зібрані експедиціями музею у Чорнобильській зоні відчуження. Також у музеї можна побачити унікальні відеоматеріали про катастрофу і її наслідки, трифазову діораму «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», макет енергоблока ЧАЕС. Щорічно музей відвідують десятки тисяч екскурсантів, представники 82-х країн світу залишили свої враження у Книзі відгуків.
У знак шани та пам’яті про ліквідаторів аварії на Волині вже традиційною стала акція «Посади дерево для пам’яті», яку організував обласний еколого-натуралістичний центр разом зі спілкою «Чорнобиль» Луцького р-ну.
– Участь молоді у таких заходах – неоціненна, – говорить голова спілки, ліквідатор аварії на ЧАЕС Федір Рузак. – Кожне посаджене дерево – це знак віри у щасливе майбутнє.
Близько 25 юнаків та дівчат садили молоді берізки, щоб кожне наступне покоління, ідучи вздовж алеї, схилило голову перед героями. Цьогоріч до дійства приєдналися гуртківці Маневицького шкільного лісництва та переможці обласного етапу конкурсу агітколективів – команда «Ековей» НВК-ЗОШ І-ІІ ступенів №7 – природничий ліцей м. Луцька.
– Головне завдання кожного свідомого українця – популяризовувати активну екологічну позицію, адже людина має служити природі, а не навпаки, – говорить член «Ековею», семикласник Назар Шатров. – Ми, молоде покоління, маємо пам’ятати про героїзм, самовідданість та відчайдушність ліквідаторів-рятівників.
У скорботі схиляємо голову за тими, хто поклав найцінніше, – життя та здоров’я, аби побороти лихо.
Анна КРАВЕЦЬ
Фото автора та із сайта uk.wikipedia.org
|