Літнє тепло розлилося по полю – і волошки розплющили свої ясні блакитні очі. Ця рослина із родини айстрових – цінний лікарський засіб та прекрасний медонос. Раніше квіти волошок використовували для одержання фарб – блакитної і синьої, робили волошковий оцет, а вінки із них розвішували у хатах для відлякування цвіркунів. Ці ніжні рослинки відомі нам із казок та за стародавніми легендами. Ось одна з них. Сільський хлопець – красень Василько – якось косив жито. Саме тоді у полі бавилися русалки. Одній із них дуже припав до душі парубок. Зачарувала русалка юнака. Забув він про все на світі і пішов за нею. А вона, пустуючи і сміючись, вела хлопця у поля все далі й далі. Не захотіла з ним розлучатися: обернула Василька на польову квітку, щоб нагадував синь води.

Анна ШНЕТ
Фото автора