Вітаміни на кожен день, або Дрфуге життя фруктів - 20 Листопада 2013

Ще задовго до появи печива та цукерок наші предки вже були добре знайомі з сухофруктами – першими в історії харчовими концентратами. Усі сухофрукти в концентрованому вигляді містять набір мінералів і вітамінів. І саме зараз, у розпал боротьби з гіповітамінозом вони будуть як ніколи доречними. Крім того, сушені фрукти є джерелом клітковини – харчових волокон, які нормалізують процес травлення. Вранці такі солодкі ласощі зарядять вас енергією, вдень допоможуть вгамувати відчуття голоду, а увечері врятують від переїдання на ніч. Вони мають великий термін зберігання і не потребують особливих умов. А ще – є зручною альтернативою свіжим фруктам.

Родзинки. Цей традиційний сухофрукт – висушені ягоди винограду. Існують різні сорти родзинок: світлі та темні, з кісточками й без. Більше корисних речовин міститься в «хвостатих» родзинках (із плодоніжкою) – вони у процесі виготовлення не проходять додаткову механічну обробку, тому ягоди менше мнуться. Родзинки містять велику кількість бору, який перешкоджає розвитку остеопорозу (при його дефіциті порушується засвоєння кальцію), а також калію, магнію, марганцю, заліза та йоду, необхідних для функціонування серцевого м’яза і щитовидної залози. У них також міститься маса вітамінів групи В, які поліпшують стан шкіри, волосся і нігтів – не дарма родзинки називають «сушеними полівітамінами».
Курага. Сушений абрикос, залежно від виду, називають по-різному: урюк (абрикос із кісточкою), курага (абрикос без кісточки, розрізаний навпіл) або кайса (цілий абрикос без кісточки). В будь-якому випадку – це ще один рятівник від весняної нестачі вітамінів. Адже в його складі – пектин, яблучна, лимонна і винна кислоти, вітаміни С, групи В, Р, РР, провітамін А. Також маса мікроелементів: фосфор, залізо, кальцій, калій. Курага зміцнює кісткову і м’язову тканини, покращує обмін речовин, налагоджує роботу кишківника, попереджає розвиток онкозахворювань. І чудово бадьорить! Її обов’язково треба вносити у свій раціон тим, хто худне – по-перше, вітамін В5 в її складі має жироспалювальні властивості, по-друге, вона допомагає відновити сольовий баланс в організмі, часто порушений через дієту.
Чорнослив. Його отримують із плодів сливи сортів венгерки. Правильно висушений чорнослив насиченого темного кольору і ніколи не гірчить. Він багатий на вітаміни А, В1, В2, РР, С і мікроелементи (калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, хром, марганець, цинк, йод, фтор, кобальт), містить багато рослинної клітковини і баластних речовин, які «налагоджують» травні процеси. Це відомий антиоксидант і антидепресант, помічник при схудненні. Особливо корисний чорнослив для мешканців мегаполісів – він виводить з організму солі важких металів, оптимізує вуглеводний обмін, підвищує стійкість до стресових ситуацій, для дітей – на 90% скорочує ріст стафілококу і кишкової палички. Літнім людям допомагає боротися проти атеросклерозу, хвороб нирок і печінки, також поліпшує зір, нормалізує артеріальний тиск.
Фініки. Сушені плоди фінікової пальми називають королівським подарунком природи. Вони містять безліч мінеральних речовин (калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, фтор, сірка, марганець) і корисних амінокислот. А також – практично всі вітаміни (окрім Е і Н). Найбільше в них вітаміну В5, який підвищує працездатність і посилює концентрацію уваги. Це дуже «жіночий» продукт, особливо корисний під час вагітності, оскільки містить стимулятори, які зміцнюють м’язи матки, збагачує грудне молоко вітамінами і мікроелементами, перешкоджає післяпологовій депресії. Крім того, фініки підтримують тонус і гостроту розуму, а завдяки особливим речовинам, близьким за своєю структурою до аспірину, вони допомагають при застудах і головних болях.
Інжир поповнює запаси енергії, містить ферменти, які стимулюють функції травлення, нирок і печінки. А також ділиться щедрими запасами вітамінів групи В, мінеральних речовин і рослинної клітковини. Здавна інжир використовувався в народній медицині як засіб від застуди та кашлю в дуеті з гарячим молоком, наче «віник», виганяє паразитів із кишківника.
Сучасні дослідження підтвердили вже відомі корисні властивості інжиру і навіть знайшли нові. Омега-кислоти підтримують роботу серцево-судинної і нервової систем, фітостерол зміцнює судини і знижує рівень холестерину.
Вишня. Сушені ягідки зберігають у собі всю користь вишні. В них є фруктоза і глюкоза, вітаміни С, В1, В2, В6, РР, каротин, фолієва кислота, мікроелементи (мідь, кобальт, калій, магній, залізо), пектини. Завдяки багатому складу сухофрукт зміцнює імунітет, нормалізує роботу центральної нервової системи, покращує кровопостачання головного мозку, запобігає анемії, перешкоджає розвитку ревматизму, атеросклерозу, тромбофлебіту, допомагає відновитися після інфаркту та інсульту. Сильні антиоксиданти у її складі відновлюють сполучну тканину і нейтралізують дію вільних радикалів, омолоджуючи організм.
Яблука та груші. За цілющими властивостями сушені яблука та груші не поступаються заморським екзотам і ніколи не викликають алергію. В яблуці багато вітамінів, мікроелементів, органічних кислот, пектинів і антиоксидантів, які зміцнюють імунітет і відбивають атаки вільних радикалів. А груші, багаті на клітковину, фолієву кислоту і дубильні речовини, сприяють виведенню з організму токсинів і покращують травлення. Крім того, «рідні» фрукти містять багато бору, необхідного для продуктивної роботи мозку. Зазвичай із сушених яблук-груш варять узвар, але їх можна вживати і в сухому вигляді – замість жуйки. Вони безпечні для зубів через невелику кількість цукру.

Кизил. Сушені плоди кизилу солодші, ніж свіжі. Кислота свіжих ягід в процесі сушіння перетворюється в «легку кислинку». Крім того, в сухих плодах всі корисні компоненти кизилу перебувають у концентрованому вигляді. А корисних, і навіть цілющих властивостей у ягід кизилу чимало. Відвар із сухих плодів кизилу застосовують як протигарячковий засіб при застудах і для посилення апетиту. Кизил також відомий як ефективний протидіабетичний засіб. Біологічно активні компоненти, що входять до складу ягід кизилу, нормалізують артеріальний тиск, попереджають склероз. Крім того, плоди застосовують як загальнозміцнювальний, тонізуючий, протизапальний засіб, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
За вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) плоди кизилу перевершують лимон, горобину і аґрус. Вважається, що ягоди кизилу підвищують апетит.
Фізаліс. Цінність рослини в тому, що її плоди містять вітамін C, дубильні речовини, кавову кислоту, пектин, цукри, каротин.
Плоди фізалісу дуже приємні на смак, їх вживають як у сирому, так і в переробленому вигляді. Сирими їх використовують у салатах, вінегретах, супах, для приготування овочевої ікри. З фізалісу готують компоти, варення, джеми, мармелад, желейні цукерки, цукати, начинки пирогів, киселі, пюре, солять і маринують як помідори, соуси, а також висушують як ізюм. Сушений фізаліс має солодкий смак, що нагадує смак родзинок. Дуже важливо й те, що плоди фізалісу мають цінні лікарські властивості. Дозрілі плоди без чашечок використовують у харчуванні як дієтичний продукт, із них готують кондитерські вироби. Зелені плоди разом із чашечками солять і маринують. З плодів отримують червону харчову фарбу, яку використовують для підфарбовування вершкового масла.
Як вибрати сухофрукти?
В магазині віддайте перевагу сухофруктам у фірмовій упаковці. Але й вони можуть піддаватися хімічній обробці – як правило, діоксидом сірки та сорбіновою кислотою. На ринку куштуйте продукт. Надмірна сухість свідчить про порушення умов виготовлення або зберігання, винний (горілий) присмак – про недостатньо якісну обробку сировини. М’якоть сухофруктів легко вбирає в себе шкідливі вихлопи, тому не купуйте їх на узбіччі доріг!
Колір сухофруктів також важливий:
занадто яскраве забарвлення кураги – обробка діоксидом сірки;
золотистий відтінок родзинок – обробка сульфітами;
темно-сірий антрацитовий відтінок чорносливу – обробка гліцерином.
«Правильні» сухофрукти часто виглядають непримітно, адже в процесі сушіння вихідний продукт темнішає і зморщується.
Перед вживанням ретельно промийте сухофрукти, щоб очистити їх від бруду і видалити хімікати, якими, можливо, їх обробляли в процесі сушіння.