Активна співпраця між Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів та природокористування України щодо створення демонстраційних ділянок з екологічно орієнтованого ведення лісового господарства розпочалася ще 2006 р. А 2007-го вже була опублікована стаття «Інституційна розбудова лісової сертифікації в Україні», де йшлося про лісову сертифікацію на базі ДП «Крижопільський лісгосп».

Відповідно до міжнародних вимог лісової сертифікації, Вінницьке ОУЛМГ активно займається питаннями екологічно орієнтованого ведення лісового господарства. Подібні спільні науково-практичні семінари вже проводилися у 2007-2013 рр. на базі ДП «Крижопільський лісгосп», «Вінницький лісгосп», «Дашівське ДЛМГ», «Тульчинське ЛМГ», «Гайсинський лісгосп». Після спільного семінару, проведеного на базі ДП «Іллінецький лісгосп» (2 липня 2009 р.), науково-практична співпраця між Вінницьким ОУЛМГ та кафедрою лісівництва НУБіП України набула значного розширення – крім вказаних вище підприємств, почали здійснюватися з 2011 р. консультаційні послуги на дослідних ділянках ДП «Чечельницький лісгосп».
Професорсько-викладацький склад кафедр лісівництва, лісового менеджменту, аспіранти, магістри першого року навчання, студенти-гуртківці Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, працівники ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» на базі ДП «Вінницький лісгосп» узяли участь у спільному науково-практичному семінарі на тему «Лісівничо-екологічні методи, досвід та перспективи ведення лісового господарства у дібровах Вінницького ОУЛМГ».
Про стан та перспективи розвитку лісового господарства Вінницького ОУЛМГ доповів завідувач кафедри лісівництва НУБіП України, начальник Вінницького ОУЛМГ, доктор сільськогосподарських наук, професор Анатолій Бондар. Анатолій Омелянович відмітив, що лісівники Вінниччини протягом останніх десятиліть вдосконалили технологію створення Подільських дібров і головним завданням на теперішньому етапі є вирощування насаджень за умов безперервного існування лісу з головною лісоутворювальною породою – дубом звичайним (у межах 80% у дібровних умовах).
Виконання цього завдання потребувало закладання мережі експериментальних дослідних об’єктів для застосування різних лісівничих підходів, виправлення малоцінних насаджень реконструктивними рубками та рубками догляду, підготовки середньовікових та пристигаючих насаджень до плодоношення, запровадження складних способів рубок головного користування та лісовідновних рубок із одночасним застосуванням заходів сприяння природному поновленню, відновлення цільового складу насаджень на зрубах, які відновилися природним шляхом.
– Використання природного поновлення має певні екологічні та економічні переваги, – зауважує Анатолій Бондар. – У першу чергу для збереження генофонду, а також зниження виробничих витрат у 3-4 рази. Аналізуючи досвід європейських країн у цьому напрямку, наприклад, в умовах Німеччини, на збіднених ґрунтах виростити дубові насадження простіше, ніж на багатих ґрунтах Вінниччини, оскільки на бідніших ґрунтах значно меншою є конкуренція із боку небажаних порід і трав’яного покриву.
У державних лісогосподарських підприємствах Вінницького ОУЛМГ нараховується понад 80 експериментальних об’єктів, на яких були проведені відповідні роботи. Обстеження експериментальних об’єктів засвідчує, що найкращі результати щодо застосування несуцільних способів рубок та заходів сприяння природному поновленню лісу отримані під час застосування групово-вибіркових рубок. На думку лісівників, пошуки новітніх лісівничих підходів будуть мати позитивний результат за умови індивідуального підходу до кожної лісової ділянки.
У зв’язку зі зростанням ринкових запитів сертифікованої лісопродукції підприємства Вінницького ОУЛМГ відчувають необхідність отримання сертифікату, який би засвідчував, що ведення лісового господарства відбувається із дотриманням міжнародних вимог. Про загальні положення, лісову сертифікацію та міжнародну організацію FSC розповів провідний аудитор та представник компанії «Лісова сертифікація» в Україні, доцент кафедри лісового менеджменту, кандидат економічних наук Сергій Розвод.
Серед переліку першочергових завдань щодо розвитку лісової сертифікації Сергій Володимирович ставить акцент на необхідності формування мережі демонстраційних об’єктів ведення лісового господарства відповідно до вимог лісової сертифікації з метою забезпечення обміну досвідом, отримання знань і набуття необхідних навичок. Серед найпоширеніших невідповідностей, які допускає персонал, а також те, що ускладнює отримання сертифікату: нерозуміння основної мети лісової сертифікації; відсутність екологічної філософії (орієнтація розвитку на екологоорієнтовані заходи, зміну технології рубок та лісозаготівель тощо); інертність персоналу щодо вчасності виправлень та вивчення змісту принципів та критеріїв сертифікації; відсутність практики роботи із зацікавленими особами (в першу чергу із місцевим населенням) та впливу на формування громадської думки. А також недостатня увага щодо узгодження розбіжностей між національним законодавством та вимогами FSC; недостатній контроль за виконанням вимог із техніки безпеки.
Доцент кафедри лісівництва, кандидат сільськогосподарських наук В’ячеслав Левченко проаналізував перспективи використання природного поновлення у дібровах Вінницького ОУЛМГ – розподіл природного насіннєвого лісопоновлення під наметом стиглих дубових насаджень різної повноти.
Доповідач на конкретних експериментальних лісових ділянках Вінницького лісництва продемонстрував необхідність своєчасного і раціонального проведення рубок догляду з метою підвищення плодоношення дуба у деревостані шляхом підтримування оптимальної зімкнутості крон, надання переваги осінньо-зимовому періоду суцільнолісосічних рубок (після опадання жолудів і до початку появи сходів дуба), застосування складних способів рубок головного користування та природозберігаючих технологій.
Доцент, кандидат сільськогосподарських наук Леонід Киричок звернув увагу учасників семінару на необхідність проведення спостережень за врожайними роками дуба, оцінці доброякісності жолудів, відмітив важливість лісівничого підходу щодо підготовки насадження до плодоношення, формування оптимального простору для крони дуба. Ветеран кафедри лісівництва наголосив, що для підвищення біологічної стійкості та продуктивності насаджень вінницькі лісівники проводять постійну науково-дослідну роботу. Розроблено теоретичні основи й методи створення та вирощування високопродуктивних штучних дубових насаджень із участю інтродукованих і аборигенних лісових порід в умовах центральної частини України. Ґрунтовні дослідження показали, що найбільшу продуктивність насадження досягають при розміщенні посадкових місць 2х0,5, 3х0,5, 4х0,5 м. За умови таких схем посадки є можливість у достатній кількості визначити перспективні дерева (дерева майбутнього) і вести господарство на отримання високоякісної деревини. На лісових ділянках ДП «Вінницький лісгосп» учасники семінару ознайомилися з технологією створення лісових культур із різною шириною міжрядь за участі черешні, горіха чорного, груші, проведення рубок догляду за лісом у дубових насадженнях.
Лісівники простежили весь технологічний процес створення лісу: від саджанця до зрілого деревостану. Особливо важливими є рубки догляду за лісом у молодняках, без яких неможливо виростити та сформувати високопродуктивні дубові насадження.
У перші роки після створення лісових культур поряд із доглядами за ними проводяться початкові рубки догляду в молодняках. Це – освітлення, у друге десятиріччя – прочищення. При освітленні формуються деревостани бажаного складу та густоти головної породи, яка відповідає конкретним лісорослинним умовам та призначенню створюваного деревостану.
Учасники семінару, оглянувши лісові культури в ДП «Вінницький лісгосп», переконалися, що ефективним є розміщення культур дуба звичайного при ширині міжрядь 3-4 м, іноді і 2 м, але не 6 і більше метрів, як це було раніше. До складу лісових культур чистими рядами вводяться (20-25%) горіх чорний, черешня звичайна, груша звичайна, берека лікувальна й бархат амурський.
Посадка сіянців здійснюється на розпушену смугу в створений гребінь та обов’язково проводиться 3-4-кратний механізований догляд у перші роки вирощування. При такій технології досягаються найвищі лісівничо-таксаційні показники деревостанів та найбільша їх господарська цінність, збільшується кількість дерев головних порід, підвищується продуктивність насаджень, вихід цінних сортиментів та прибуток від реалізації деревини з одиниці площі, зайнятої лісом.
Правильність обраної технології підтверджує значна кількість високопродуктивних ділянок лісових культур із запасом стовбурової деревини від 450 до 550 кбм на 1 га у віці стиглості.
– Досвід вирощування дубових дібров – неоціненний, – каже директор ДП «Вінницький лісгосп» Віктор Попельнюк. –  Складність ситуації в тому, що ми не маємо дубових пралісів як еталона. Тому так важливо формувати банк даних, вирощувати елітне жолуддя, що дасть можливість надійно передавати спадкові якості дерев. А в цій тонкій справі все важливо: сходи дуба, забезпечення його світлом, вологою. Бо не даси 3-5 років світла – не буде дуба. А як взаємодіють тепло, волога, світло під пологом лісу? Якою має бути щільність насаджень? І тому все, що ми робимо, є для практиків і науковців багатющою експериментальною базою.
– Створення нових лісів – особливий вид людської діяльності, – підсумовує Анатолій Бондар. – Адже людина проектує і закладає із одного боку складний природний біокомплекс, з іншого – бізнес, господарську діяльність. А тут помилок не можна робити, бо на карту поставлено все: чималі кошти, земля, багаторічний плановий догляд... І ефективність цього господарювання напряму залежить від рівня теоретичної, наукової, практичної підготовки спеціалістів.

Станіслав ВОВК
Фото автора