Останніми роками ловити на спінінг стає надзвичайно складно через тотальне браконьєрство. Боюся, в Україні майже не залишилося загальнодоступних прісних водойм, де би був відсутній регулярний браконьєрський промисел. Маю на увазі річки і озера, які до цього часу ніхто «не викупив», тобто не взяв в оренду. 

В окультурених коропових ставках хижака зазвичай буває мало. До того ж, спінінгова риболовля в таких водоймах переважно ускладнена кількома технічними труднощами. Тож поговоримо про водойми, які вважаються загальнодоступним надбанням. Реалії сьогодення цих водойм – браконьєрські сітки, павуки, електровудки, вибухівки і мисливці з аквалангами. 
Вижити в таких обставинах можуть лише найбільш пристосовані особини з риб’ячого племені, у яких обережність домінує над жадібністю, агресією і цікавістю. Зрозуміло, у цих майстрів виживання згодом виробляється імунітет і до приманки спінінгів. Останніми роками питання вибору місця риболовлі і способу упіймати вкрай обережного хижака стає важливішим, ніж проблема вибору приманок серед моделей від провідних брендів. 
Пристосовуватися до наявних умов складно, але поки реально. Отже, про деякі рибацькі секрети й поговоримо.
Найбільші проблеми виникають, коли ваш спінінг зачепиться під час виведення за браконьєрську сітку. Тут на вас можуть напасти не лише п’яні «людиноподібні» з рушницями – «порушники» законного лову, а й рибінспектори, які сприймуть ваш спінінг за маскування і подумають, що насправді ви приїхали перевірити, чи «клює на сітку». Тоді і човна у вас заберуть, а за сітки і виловлену рибу доведеться відповідати згідно з КУпАП чи Кримінальним кодексом України. Тож краще обірвати приманку, аніж бути покараним за чужі гріхи.
Найкраще пошукати занедбані місця: їх «сітники» не люблять. Коли озеро чи річку «ґвалтують» електровудочники, тоді доведеться врахувати, що ці «добувачі» в основному «нападають» на неглибокі прибережні місця, аби потім швидко зібрати рибу і втекти з місця злочину. Тому найкраще шукати невеликі прогалини між водними рослинами. Туди, правда, закинути спінінг важче, але є більше шансів, що клюне щука і ви не заплутаєтеся в сітці.
У нас із товаришем улюблений спосіб рибалити – ловити спінінгом на заплавах-розливах. Добре, якщо браконьєрів на ділянці сплаву не було хоча б два-три тижні. Риба це ніби відчуває – і не так боїться човна. Це помітно відразу. Не тільки клювання хороше, але у воді, поруч із бортом, видно краснопірок, окунів. Але так щастить не завжди, частіше буває, що від човна все живе тікає наввипередки, ховаючись подалі і глибше.
Якщо не клює з води, тоді варто спробувати з берега, або навпаки – ця нехитра рокіровка часто допомагає рибалкам повернутися додому не з порожніми руками.
Фактор тиші не настільки важливий на великому глибокому водосховищі. Справедливості заради відзначу, що на річках, де ми рибалимо, найсильніше розполохують рибу металеві човни. А байдарки, схоже, взагалі не викликають жодного занепокоєння, принаймні, в окуня та щуки. Я ніколи не рибалив із байдарки. Але мені вдавалося зловити нещодавно одну щуку на воблер через хвилину-дві після того, як поряд пропливло поспіль три байдарки.
Ні сіток вам, ні браконьєрів!!!

Андрій ВОЛИНСЬКИЙ
Фото автора