Ці слова відомого письменника та захисника дикої природи Джорджа Адамсона про значення диких тварин та світу дикої природи є досить актуальними. 

Світові релігії тією чи іншою мірою захищають права тварин, підкреслюють їх значення для людини.
Особливу увагу охороні та захисту тварин приділяє Коран. Іслам закликає проявляти доброту та милосердя до всіх живих істот.
Забезпечення потреб тварин, згідно з Кораном, є одним із найважливіших обов’язків людини. Годування тварин – доказ вірності їм.
У деяких книгах з ісламської юриспунденції зазначається, що людина, яка утримує домашню тварину, повинна належно забезпечити її їжею та водою. Навіть детально вказано ступінь забезпечення необхідними продуктами та місцем для проживання певних видів тварин, залежно від їхніх особливостей. Так, якщо тварина здатна самостійно добувати їжу, господар може відправити її на пасовище. Якщо ж тварина не може добути собі достатньо їжі, це повинен зробити господар. Також він зобов’язаний забезпечити її житлом.
Якщо людина відмовляється від виконання обов’язків щодо тварин, може бути продана частина її майна, а на вилучені кошти дозволяється придбати достатню кількість їжі для тварини.
Згідно з Кораном, людина повинна дбати і про потомство дорослих тварин. Так, забороняється доїти тварину, якщо для її дитинчати не вистачає молока.
Іслам захищає також і комах. Бджоляр зобов’язаний залишати трохи меду в вулику для бджіл, а взимку підгодовувати за необхідності їх медом. А ті, що розводять гусениць тутового шовкопряда, зобов’язані забезпечити їх листям. 
Життя тварини навіть важливіше за ритуальне омовіння у випадку нестачі води.
Господар тварини зобов’язаний забезпечити її житлом.
Людина, згідно з ісламом, не має права зазіхнути на життя тварини без особливої необхідності, а лише для самозахисту або з ціллю проведення медичних експериментів. Стародавні перекази свідчать, що «в Судний День Всевишній запитає в того, хто безпідставно та несправедливо позбавив життя горобця».
Іслам має чимало обмежень щодо використання людиною тварин. У господаря тварини є обов’язки щодо неї. В тому числі – власник не повинен без потреби засиджуватися в сідлі, перевантажувати тварину, примушувати до довгих подорожей. Стомленим тваринам необхідно давати відпочити.
Згідно з переказом, мудрець побачив, що вантаж в одного з верблюдів, які рухалися в каравані, нахилився. Він покликав погонича тварин і сказав йому: «Юначе! Поводься з верблюдом справедливо, адже Всевишній любить справедливість та справедливих».
Іслам осуджує не тільки жорстоке поводження з тваринами, а й вчинення їм душевних страждань. Забороняється сварити тварину, сквернословити в її присутності. 
Полювання задля відпочинку та розваги – заборонене, воно вважається гріховним.
Іслам вчить бачити Бога скрізь – і в дикій природі також. У Корані сказано: «Куди б ми не поверталися, там – обличчя Бога».
Релігія є важливою частиною духовного життя мільйонів людей. Увага до світу дикої природи, зокрема тваринного, саме на сторінках священних писань є однією із важливих умов його збереження.
Оксана ГАВРИЛЮК