Дехто думає, що зайчик – то такий собі дрібний звірок. Хай собі думає. Ще й дивується: і чого то ті мисливці за тим зайчиком?..
А я дивлюся на цю довговуху мисливську тваринку іншими очима. І як мисливець беруся заявити: зайчик (сьогочасний) зовсім не дрібна істота, а навіть навпаки – неабияка і вельми таки вагома. Значна! І то у двох планах: моральному й матеріальному.
Судіть самі: ще далеко до початку відкриття сезону полювання, а ви уже у хвилюванні, підготовці: (факт хвилювання, якщо він на ґрунті приємному, позитивний) беретеся готувати свою мисливську екіпіровку, перевіряєте, що маєте, а чого нема. Чого нема – намагаєтеся придбати. І якщо умієте і маєте час, беретеся готувати набої, бо то – найголовніше у цій справі. Для цього треба запастися (факт матеріальний):
1) гільзами (картонними чи пластмасовими під капсуль «Жевело» а чи центрального бою (10 шт.) – 4 грн;*
2) капсулями («Жевело» й центрального бою) – 30 грн;
3) шротом, тобто дробом (ціна одного кілограма) – 5 грн;
4) пижами-прокладками; картонними (1 пачка) – 4,50 грн, суконними (1 пачка) – 4,50 грн;
5) вагою (терезовою чи тальковою)    – 8 грн;
6) закруткою – 6 грн;
7) шомполом – 32 грн;
8) оліївкою – 1 грн;
9) щіткою для чищення стволів (цівок) – 1 грн;
10) порохом («Крук», «Білий ведмідь» чи іншим, річ ясна (мало не забув) – 9,50 грн.
Коли ж не володієте часом чи не вмієте споряджати патрони, купуйте їх готовими (10 штук) –12 грн.
Готових набоїв на зимовий сезон треба мати не менше півсотні (тоді на два-три виходи забракне).
Все це витягне з вашої кишені 100 грн «із гаком»!
Але то ще не все. Бо, опріч патронів, ще треба мати відповідні документи на право «побахкати» з рушниці на польових просторах, а саме:
11) документ про сплату членських внесків – 15 грн;
12) відстрілочну картку на сезон – 10 грн;
13) нові (замінені) документи – 4 грн.
Як на мене, то воно було б таки вельми доречно міняти їх не через літ кілька, а щонайменше – два рази на рік. Бо ж два сезони у році: літній (на пернату дичину) і зимовий (на пушного звіра).
А до того всього ще треба мати відмітки про виконання мисливських трудових обов’язків, як-от: заготівля кормів для дичини на зимовий період, зведення захисних та кормових шалашів – отже, час. А час, як хтось там сказав, – то гроші. У нашому мисливському товаристві все то те: які внески (грошові, трудові) продумано детально й до подробиць – ми на самоокупності. Не буде ж держава зі своєї скарбниці на нас – ми то-ва-рист-во!
От коли ви «озброїтесь» усім тим, що вам треба мати, йдіть собі тоді у простір – та й пострілюйте, побахкуйте собі здоровенькі.
Тільки знайте, що ваше кожне «бабах!» бабахнуло опять і гривнями…
І якщо вам вдалося за сезон бабахнути одного зайчика, то теж знайте: його ціна (у вельми приблизному обчисленні) – до сотні гривень досягне.
А ви кажете: дрібнота... То для вас «дрібнота-а!». А для нас, мисливців, він має ціну неабияку! Як у переносному, так і в прямому значенні.
Якось заходжу до свого приятеля і застаю його за цікавим заняттям: (якраз повернувся з полювання) поставив на столі талькову вагу. На одну тарілку зайця, якого вполював.
– Ну й зайчисько тобі трапився! Кілограмів із десять!
– Є. Бо кілограмів два шроту там у нього під шкірою...
На другу тарілку кладе вистріляні гільзи. Шальки зрушились і почали вирівнюватися. А коли він крадцем (од дружини – не від мене) з-під поли, з внутрішніх кишень почав і пляшки порожні з відомими наклейками (й без таких) туди, на ту тарілку, то вона вмить униз, а зайчисько – вгору! І якби не площина стола, об яку стукнулася ця, з вистріляними гільзами, і з..., то вона би – до самого споду, а та, із зайчиськом – аж під стелю!
Отак!
А ви ка-ажете...

Степан КУРИЛО-ШВАНС
(із книги «Село Доросині і його люди»)
* Від редакції: зауважуємо, що у тексті вказані ціни 1997 р.