 Восени в пошуках кращого життя перелітні птахи долають дистанції, які можна порівняти з відстанню до Місяця! Ось кілька дуже цікавих та маловідомих фактів про особливості пташиних перельотів:
1. 55 градусів – це кут, який утворюють зібрані в клин великі птахи: гуси, журавлі. Зграя летить на 71% швидше, ніж птах-одинак. Клином летіти легше, оскільки в такому строю серця у пернатих б’ються повільніше, ніж коли вони літають поодинці. Крім того, птахи частіше парять, чим теж економлять сили. Кожна особина прямує в повітряному потоці, який створюють помахи крил сусіда. Найменш вигідна позиція у ватажка: коли він втомлюється, то переходить у кінець клину, а його місце займає хтось із середини.
2. Колібрі може летіти без зупинки 26 год. Щоб дістатися від Гавайїв до Аляски, пташка здійснює близько 6 млн помахів крилами. Для отримання такої ж кількості енергії, яку колібрі витрачає за день перельоту, людині довелося би з’їсти 1300 гамбургерів!
3. Лелеки можуть спати в повітрі 10 хв., не опускаючись на землю. Втомлений птах переміщується в центр косяка, закриває очі і дрімає. Однак під час сну загострюється слух, із допомогою якого лелека орієнтується у просторі і зберігає висоту.
4. Такий птах-далекобійник, як полярний крячок, пролітає за рік 71 000 км. Середня тривалість його життя – 20 років. За весь цей час крячок долає близько 1 млн 420 тис. км – те саме, що двічі злітати на Місяць і назад.
5. Висота, на яку піднімається більшість перелітних птахів, становить 1,5 км. Однак серед пернатих є і астронавти. Наприклад, гуси прокладають маршрут через Гімалаї на висоті 8 тис. м над рівнем моря (пасажирські літаки піднімаються в повітря в середньому на 10-11 тис. м).
6. У мандрівного альбатроса розмах крил – 3,5 м. Таку назву птах отримав через те, що на суші він тільки вирощує пташенят, а решту часу перебуває в небі, долаючи величезні відстані. Періодично мандрівний альбатрос відправляється в тривалу подорож, на яку йде більше півтора місяця.
7. Частота серцебиття у більшості птахів у польоті становить 1000 ударів на хв. Під час відпочинку пульс знижується до 400 ударів.
8. Кисневий обмін у м’язах довгопалого побережника підвищується на 58-90% завдяки так званій двотижневій передпольотній «допінг-дієті». Перед кидком через Атлантику побережники їдять рачка-бокоплава, багатого жирними кислотами омега-3. Для порівняння: спортсмени світового класу покращують кисневий обмін у м’язах лише на 38-70%, і то лише після семи тижнів тренувань, але вони не їдять рачків.
Підготувала Яна ТЕТ
Фото із сайтів pernatidruzi.org.ua
та uk.wikipedia.org
|
