Для виживання звірі, які не залягають у сплячку, протягом усього року запасаються харчами. Хижаки ховають частину здобичі під вітроломом, серед каміння і в розколинах. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Норка ховає в пустотах під кригою біля берегів водойм до двадцяти кілограмів риби. У бобрової родини під водою запасів гілок може бути до п’ятдесяти кубометрів! Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу – навіть 47 кг! Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука у тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени вони цілими днями снують біля великих дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять із ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. Восени кожна сойка може облаштувати понад 2500 схованок. Більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. Дивишся іноді – в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. Це робота сойки.