 Здається, ми зовсім недавно стали на нову сходинку свого життя, обрали шлях, який підказало серце, і наполегливо почали опановувати професію лісівника. Але час невблаганний, і зовсім скоро ми отримаємо путівку у нове життя – диплом, а разом із ним – здобуті навики, глибокі знання із фахових дисциплін.
Та в пам’яті назавжди лишаться прекрасні моменти, проведені у дружному колективі: вечори відпочинку, виховні заходи, пікніки, екскурсії, посадки лісу, навчальні практики.
Куратор групи ЛГ-45 Наталія Панасюк розповідає:
– Зустрівшись зі студентами на першому курсі, аж ніяк не очікувала від них таких хороших результатів. Проте завжди вірила, що моя група – найкраща. Довелось і їм повірити. Адже кожна хвилина, проведена разом, труднощі, які виникали, робили нас іще дружнішими, дозволяли більше пізнати один одного, розкрити особливості характеру, навчитися поступатися своїми інтересами, іти на компроміс. Неодноразово в стінах коледжу чули про те, що наша група дружна, що кожен готовий відстоювати не лише власні, але й інтереси одногрупників. І це дійсно так.
У чому ж успіх? Студентська група (відкрию секрет) тільки тоді стає справжньою сім’єю, коли кожен готовий допомогти, коли у ній панує культ знань і навчання, атмосфера наукового пошуку.
Директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Ігор Жмурко впевнений:
– Це студенти, які працюють як на себе, так і на суспільство. Левова частка з них є членами громадської організації «Зелена хвиля»: відповідальні, дружні, активні. Саме завдяки їм узбережжя наших озер залишаються чистими й ошатними. Адже лісівник має чудову змогу насолоджуватися красою, неповторністю, досконалістю природи, щоденно черпаючи при цьому наснагу і силу, віддавати лісові частинку душі. Ми маємо змогу на повні груди вдихати свободу, відчувати присмак волі, нескореності. А хіба є щось прекрасніше? Треба просто вчитися бути щасливим уже сьогодні, цінувати кожну мить, кожен шанс і можливість.
Окремої розмови потребує особистість старости – студента працелюбного, педантичного, відповідального. Дмитро Мельник – дійсно дуже організована людина. На ньому не лише старостування. Хлопець – голова організації «Зелена хвиля», член студентської ради. Але основне його захоплення – наука. Неодноразово Дмитро був учасником регіональних та міжнародних наукових конференцій та виборював для нашого коледжу призові місця.
А інші? От Іван Мелюх – талановитий артист, володар титулу «Містер коледжу 2014», Олег Березюк – амбіційний староста другого поверху в гуртожитку, Володимир Римарчук, Андрій Киричук, Ярослав Липка – веселі, компанійські, привітні хлопці, Іван Міцкевич, Віталій Носуліч, Микола Гурко – зірки нашої сцени, улюбленці дівчат, чудові співаки. Дівчата в групі (Тетяна Войтюк, Людмила Оксентюк, Олена Ц’юпящук, Ліза Дмитрук) товариські, ввічливі, комунікабельні, завжди раді допомогти у навчанні та побуті. Хотілося б виділити Лізу Дмитрук, яка досконало володіє пензлем, повсякчас малює стінгазети, що не лишаються поза увагою студентів, її душа схильна до малювання портретів та автопортретів, майстерність виконання яких неодноразово вражала одногрупників. Є у нашій групі і мисливці: Микола Гурко, Віталій Случик, Михайло Зламанюк та Віталій Шульган, трофеї яких задовольняли примхливий смак завжди голодного студента. Вадим Поліщук – рибалка, улови якого можуть здивувати досвідченого любителя тихого полювання. Юрій Пирожик, Віктор Прилепа – студенти, чиє життя переплетене з календарем Ліги Чемпіонів та Ліги Європи, для них футбол – стиль життя.
За час навчання ми не лише працювали над здобуттям нових знань, а й духовно розвивалися – щороку проводили виховні заходи. Перший наш концерт був присвячений Дню матері. Минулого року ми ознайомили студентів із різноманітністю професій. На одному з виховних заходів розкрили актуальну нині тему СНІДу, а також влаштували флешмоб, аналогів якому не було в історії коледжу.
Треба сказати, що досягнення групи нічого не варті без нашого куратора –Наталії Панасюк. Саме вона докладала чимало зусиль, аби згуртувати нас, намагалася не лише подати навчальний матеріал, але й порадити, вчила за будь-яких обставин лишатися собою, не забувати про людяність, чесність, справедливість, доброту, взаємодопомогу.
Студентські роки – це, як уже говорили тисячі чи мільйони разів до нас, прекрасна, чудова, неймовірна, радісна, весела сторінка в книзі життя кожної людини, яка вирішила ступити на стежку науки. І як би тяжко не давалися знання, але, ми впевнені, ніхто, принаймні з нашої групи, не шкодує, що став студентом. І не просто студентом, а студентом Шацького лісового коледжу ім. Валентина Васильовича Сулька, щоб пізнати професію ЛІСІВНИКА.
Редколегія ЛГ-45
|
