Конвалія звичайна – ландыш майский (рос.) – Convallaria majalis L. Українські назви – банник, біла конвалія, виноград дикий, вовча кукурузка, вовче фіялке, гладиш, конвалія, конвалія маєва, конвалія парічка, кукоричка, кукурічка, кукурузка лісова, кукурузка, купека, купина, купинка, ландиш, ландиш благовонний, ландишник, ландош, лониш, любка, маївка, небітойка, парічка дика, ранник, свічарник, шестка.

Російські назви – ванник, гладыш, конваллия, заячьи ушки, язык лесной.

В Євразії росте три види конвалії, а саме: конвалія звичайна (травнева), конвалія закавказька, конвалія Кейскея (конвалія манчжурська).
Латинська назва конвалії, дослівно перекладена українською мовою, така – лілія долин, яка квітне в травні.
Конвалія є охоронною рослиною. На смак гірка, дуже отруйна й одночасно лікувальна. Наукова медицина не рекомендує використовувати конвалію з метою самолікування. Незважаючи на свою отруйність, конвалія часто знаходила застосування у народній медицині.
Усі частини рослини містять серцеві глікозиди, зокрема конвалятоксин, що розміщений у квітках і листках та є сполукою аглікону строфантидину з рамкозою.
Крім конвалетоксину, в листках конвалії звичайної виявлено цілий ряд інших серцевих глікозидів.
В цілому надземна частина цієї рослини, як і препарати, виготовлені з неї, дуже ефективні при гострій та хронічній серцевій недостатності, кардіосклерозі, пороках і неврозах серця. Препарати конвалії заспокійливо діють на центральну нервову систему.
У народній медицині квітки конвалії часто використовують внутрішньо – відвар чи настій, як сечогінний засіб при серцевій недостатності та сечостатевих хворобах. Їх застосовують при базедовій хворобі, епілепсії, різних нервових станах, стресах і безсонні.
Ліки на основі конвалії відрізняються від багатьох серцевих тим, що їх дія на організм настає швидко і триває недовго.
Протипоказане вживання препаратів цієї рослини при органічних змінах у серці і судинах, гострому міокардиті, ендокардиті та яскраво вираженому кардіосклерозі.
Настав уже останній місяць весни. Люди приємно сприйняли та насолодилися здалека пахучим цвітом черемхи, і це задоволення наче їх заспокоїло. Але не так-то було.
Вгледівши на сонячних галявинах ще не розпущений цвіт, ми розуміємо, що настає час цвітіння конвалії звичайної – найважливішої квітки весни, яка чарує всіх – від малого до великого – своїм ніжним екзотичним виглядом  і природним ароматом, які неможливо порівняти з найкращими парфумами промислового виробництва.
Після перших підсніжників, які продавали люди на ринках, там традиційно з’являються букети конвалій, які у більшості випадків продають діти на вулицях міст, уздовж автомобільних доріг або безпосередньо у вагонах приміських поїздів. У закритих приміщеннях ароматний дух конвалій тримається довго, даючи людям приємні моменти здорової насолоди.
Цвіте конвалія. Біла квітка – мила, ніжна, непохитна, наче оніміла, вабить погляд і ніжно затамовує дихання, наповнюючи легені неповторним вишуканим ароматом. Тонкий стовбур із чарівними перлами-дзвіночками захищений зеленим парусом-листком.
Після того, як перецвітає конвалія, закінчується весна та поступово розпочинається літо. Червоні кульки плодів ми помічаємо вже у липні.
Не бажано зривати квітки конвалії великими кількостями. Краще восени викопати рослини з корінням і посадити на присадибній ділянці. Весною рослина проросте і через рік-другий розмножиться відростками кореневої системи, а потім щорічно буде дарувати свої квіти та ніжний запах.
Не можна забувати про те, що конвалія любить рости на сонці.
Любов до ніжної конвалії описала Леся Українка. Відомо, що Микола Коперник був не тільки великим ученим-першовідкривачем геліоцентричної системи світу. Його знали як хорошого лікаря. Нащадкам він залишив прижиттєвий портрет із конвалією в руці. У ті часи конвалія була символом лікарського мистецтва.

\

Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото Оксани ЧУРИЛО 
та Ганни СНІТКО