Ми звикли до комфорту і більш-менш сталого спокою. Поняття «війна» формується описами з книг, лекціями з історії, пам’ятками, розповідями старожилів. Це все – далеке від страхітливих реалій, у яких перебували предки. За нами залишається збереження, вшанування пам’яті тих, хто в боях відійшов у Вічність. 

В історії України 2014-й відрахує 100 літ із початку Першої світової війни. Так, нещодавно з метою вшанування тих, хто брав у ній участь, в Луцькому педагогічному коледжі «Всесвіт» на чолі з керівником Анатолієм Кравцем організували науково-практичну конференцію «Волинь напередодні Першої світової війни». Присутні краєзнавці, історики, працівники культури, студенти у виступах ділилися сферами своїх досліджень та відкриттів за відповідною тематикою. Також була представлена виставка матеріалів Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігоря Пасюка та приватна колекція історичних експонатів Геннадія Гулька.
За словами професора кафедри соціально-гуманітарних наук та суспільних відносин ЛІРоЛ університету «Україна», кандидата історичних наук Олександра Дем’янюка, війна була кровопролитною для населення Волині та України в цілому, а її наслідки мали величезне значення для перерозподілу сфер впливу в Європі.
Відомо, що територія Волині відіграла неабияку роль під час війни. Приміром, операція Брусилівський прорив, коли у 1916 р. російська армія вела наступ проти австро-угорських і німецьких військ на фронті від Луцька до Чернівців. Зі спогадів жителів с. Копилля про воєнні події зберігся моторошний опис річки Стир, що була червона від крові.
В авторській періодизації військових дій на Волині за час І Світової завідувача Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігоря Пасюка перший період розпочинається з 1 серпня 1914-го, коли Німеччина оголосила війну Росії, до 31 серпня 1915-го (день вступу австрійських військ у Луцьк), оскільки населення Волині вже спочатку долучилося до воєнних дій.
– Наші солдати брали участь у боях в Польщі, Східній Пруссії, у битві за Перемишль, три дні тримаючи в облозі місто, також – у битві за Галичину, – підкреслив Ігор Пасюк. – Серед російських солдатів були волиняни і в знаменитому Карпатському поході, коли з кінця грудня 1914-го головне командування російського Південно-західного фронту приступило до підготовки операції прориву через Карпати для вторгнення в Угорщину.
За словами Ігоря Миколайовича, протягом цього періоду внаслідок активних воєнних дій волиняни мусили кидати свої домівки, переселяючись у Катеринославську, Орловську губернії. Крім того, було знищено багато архівних документів – величезний пласт іще не дослідженого про минуле нашого краю, важливі факти часів І Світової. Частину, звісно, встигли евакуювати (у Житомирі збереглися дані про тогочасний Луцьк і Волинь загалом).
– Сьогодні, натрапивши на окопи у волинських лісах, а найбільше у Камінь-Каширському, Маневицькому районах, люди часто помилково сприймають їх за сліди Другої світової війни. Насправді вони належать до періоду Першої світової, – пояснив директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич. – Тоді Полісся відіграло неабияку роль під час історичних подій, адже саме серед волинських лісів, боліт та озер вирішувалася доля Франції, Італії, Польщі, Росії та інших європейських міст.
Петро Микитович наголосив, що на теренах Волинського Полісся збереглося чимало пам’яток культурної спадщини цього періоду. Наприклад, братські могили російських і німецьких солдатів у Тоболах, російських і польських – у Троянівці. На жаль, є багато занедбаних і недосліджених кладовищ…
Заслужений журналіст України Володимир Данилюк, який розповідав про друковану періодику передвоєнної Волині, зауважив, що попри примітивні (у селах) умови існування, життя тогочасної Волині відтворювала російськомовна періодика, яку могли дозволити собі лише багаті та освічені.
На сторінках видань фрагментарно збереглося життя наших людей у передвоєнний період.
– Тоді річна передплата «Волинських губернських відомостей» коштувала 6 рублів, – поділився цікавим фактом Володимир Данилюк. – За ці кошти можна було придбати аж 10 корів!..
Минуло зовсім небагато часу, коли стала назрівати Друга світова війна. Відтак територія України знову виявилася ласим шматком для корисливих цілей деяких держав. У доповіді голова Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Геннадій Бондаренко зазначив, що під час підготовки Адольф Гітлер акцентував на необхідності мати у своїх володіннях українські землі, щоби не голодувати, як тоді, у І Світовій…

Тетяна САСЮК