Кропива дводомна – Urtica dioica L.

Має такі українські назви: джидуха, жала, жалива, жалива велика, жаливуха, жаруха, жигавка, жигалка, коприва, крапива, крапива жалива, крапива жалюга, кропива, кропива велика, кропива жалюча, кропива жеруча, кропива мертва, кропива пекуча.

Російська назва: крапива двудомная, стрекаша, стрекучка, стрекавка, кострыка.
Родина кропивові (Urticaceae) складається із 45 родів і 850 видів. Кропива дводомна – найбільш поширений вид із цієї родини. Вона росте на всій території України.

Родова назва рослини трапляється у багатьох римських виданнях і утворена від латинського слова «urere» – палити, що характеризує здатність рослини викликати печіння шкіри після контакту з поверхнею листових пластинок, які з обох боків густо вкриті жалючими волосками, що утворюються з оксиду кремнію. Клітини у волосках містять кремнезем, тендітні – при дотику верхівки відламуються і виділяють сік, що містить мурашину кислоту, гістамін та ацетилхолін, які викликають подразнення шкіри людини. Якщо кропиву зрізати і облити кропом або дати зів’янути – пекучі властивості зникають.
Кропива – це рослина, яку впізнають всі діти з перших кроків у житті при контакті з нею і запам’ятовують її властивість обпікати на все життя. Дорослі часто лякали кропивою неслухняних дітей, але ніколи ніхто не сумнівався в її корисних та цілющих властивостях.
Насамперед кропива відома як харчова рослина для тварин, птахів та людей. Як у сирому, так і в сушеному вигляді взимку, кропиву квасять. З її листя готують супи, салати, пюре, приправу до м’яса. Особливо корисна ранньою весною. Вона найперша виростає з землі і дуже багата на вітаміни. Кропива популярна в меню кавказьких народів, відомих своїм довголіттям. Рослину відварюють у молоці, роблять начинку для вареників та пиріжків, змішують із товченими горіхами і прянощами.
Кропива була надзвичайно важливою у важкі роки випробовувань для людей завдяки своїм поживним властивостям. Ця рослина є вірною супутницею людей – завжди росте біля осель, доріг, водойм, у лісах, на полях. Кропива надає перевагу родючим ґрунтам.
З лікувальною метою використовують листки, корені і насіння кропиви дводомної як у народній, так і в науковій медицині як кровоспинний засіб, при внутрішніх та зовнішніх кровотечах, ревматизмі, подагрі, паралічах, шкіряних захворюваннях. Сучасна фітотерапія рекомендує для лікування сечовивідних шляхів. Не варто застосовувати кропиву у лікуванні набряків, захворювань серця і нирок.
Цілющі властивості кропиви дводомної надзвичайно багаті. У довідниках із фітотерапії наведено багато способів лікування кропивою. З давніх часів люди отримували волокно з кропиви для виробництва тканини. У народному фольклорі цій рослині присвятили значну увагу: про неї співають у піснях, згадують у приказках, поетичних казках.
Чарівна сила кропиви у народі використовувалась як засіб проти нечистої сили – відьом та русалок. Тому на Івана Купала в хлівах підвішували кропиву. Згідно з народними повір’ями, русалки і відьми найбільше боялися осики та кропиви. Після Святої Трійці у наступну неділю для захисту від русалок прийнято було бити один одного кропивою.
Незважаючи не чималу кількість інформації про цю рослину, її властивості ще вивчатиме наука.

Валерій ПНЕВСЬКИЙ
Фото автора