5 лютого за сприяння організації Світового банку в межах Проекту програми FLEG («Правозастосування й управління в лісовому секторі країн Східного регіону») відбувся круглий стіл, під час якого обговорили стан ринку деревини, його проблеми та шляхи вирішення. 
За підсумками, Національний координатор програми FLEG Світового банку із регіональної програми «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн Східного регіону», завідуючий кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України доцент Юрій МАРЧУК звернувся до  Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Миколи ТОМЕНКА, аби донести важливу  інформацію. 
«Основна проблема ринку деревини – не її відсутність, а неможливість усіх учасників ринку отримати вільний конкурентний доступ до цих ресурсів. У зв’язку з цим, усі учасники обговорення запропонували замінити застарілі правила проведення біржових торгів деревиною, – йдеться у зверненні. – В основу нових правил потрібно покласти: систему електронних торгів деревиною, досвід якої є в Україні; забезпечення деревиною малих підприємств в адміністративних районах; забезпечення соціальних потреб у деревині на місцях; також варто відпрацювати механізм реалізації деревини для великих міжрегіональних підприємств; запровадити механізм довгострокових контрактів з підприємствами, які забезпечать комплексну переробку (термін 1-3-5 років); аукціонний продаж окремих високоцінних сортиментів деревини. Врегулювання цих питань зніме напругу на цьому ринку. 
У той же час для розвитку глибокої переробки деревини в Україні потрібно вирішити: питання стимулювання ввезення високотехнологічного обладнання (відміна ввізного ПДВ та імпортного мита); стимулювання через податкові пільги деревообробних підприємств (податок на землю, податок на прибуток); введення кримінальної відповідальності за переробку нелегально отриманої деревини, як це запроваджено в країнах ЄС.
Крім того, учасники круглого столу висловили конкретні пропозиції до проекту Закону №1362, а саме: в європейських країнах законодавчо не заборонено експорт деревини, а введено контроль за ринком через сертифікати походження. Заборонні заходи суперечать нормам СОТ та іншим економічним зобов’язанням, які підписала Україна. Показники державного лісового кадастру на 01.01.2011 доводять, що загальна площа та запаси деревини на корені достатні для забезпечення ринку. Велику роль в обмеженні використання приросту в Україні відіграють екологічні чинники та вік насаджень. Твердження про необхідність занесення дуба до рідкісних порід не відповідає дійсності. Дуб є основною лісоутворюючою породою всіх областей Лісостепу по лінії: Харків-Кіровоград-Черкаси-Вінниця-Хмельницький-Тернопіль, де основні дубові масиви є достатньо продуктивними.
Винятком є дуб скельний, який трапляється на Півдні та в Карпатах. Основною проблемою в переробці деревини дуба є відсутність сучасних технологій, які були би конкурентні в світі, та висока ціна на кінцеву продукцію. У зв’язку з цим – відсутність внутрішнього попиту.
Спад розвитку будівельної галузі, вугільної промисловості, розвиток замінних матеріалів (МДФ, ДВП, ДСП, пластмаса) призвів до насичення внутрішнього ринку деревиною (особливо хвойних порід). Пропозиція на цей товар на ринку перевищує внутрішній попит, у зв’язку з чим Україна вимушена експортувати деревину.
…Тож експерти пропонують: виключити дуб черешчатий із категорії рідкісних, а (за необхідності) включити дуб скельний; додати заборонні заходи на експорт, у тому числі – квотування та митно-тарифне регулювання, ввести на круглі лісоматеріали діаметром 26 см і більше (за винятком хвойних порід (сосна та ялина), до яких таку заборону можна вводити не раніше ніж через 2-3 роки після будівництва відповідних заводів; через невелику кількість сушильного обладнання (середня вартість 1 кв. м сушильної камери становить 1,5 тис. євро) зняти обмеження щодо вологості пиломатеріалів на термін 2-3 роки; з метою уникнення корупційних схем видачу сертифікату походження деревини покласти на постійних лісокористувачів (лісгоспи різних форм власності), а на державний орган центральної виконавчої влади, що реалізує політику в сфері лісового господарства, покласти функцію ведення єдиного електронного державного реєстру всіх сертифікатів із доступом до нього постійних лісокористувачів та зацікавлених установ і організацій. Форма сертифікату повинна відповідати стандартам ЄС. Це дозволить отримати баланс та рух деревини державою».